На Кременеччині вшанували Преподобного Амфілохія Почаївського


Преподобний Амфілохій Почаївський — Святий нашого часу. Канонізований подвижник Свято-Успенської Почаївської Лаври, який лікував хворих молитвами, маючи дар прозорливості і чудотворства, 12-го травня 2002-го року, згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви. Щороку цього дня, а також 1-го січня, коли Преподобний помер, в Свято-Успенській Почаївській Лаврі відбуваються святкові Богослужіння. Вшановують святого і в його рідній Малій Іловиці (тепер —Кременецького району). За інформацією пресслужби Тернопільської єпархії Православної Церкви України, кілька разів на рік туди з’їжджаються паломники з усієї України, щоби помолитися місцевим святиням і відвідати храм Свято-Амфілохіївського чоловічого монастиря, спорудження якого через десятиліття передбачив святий чудотворець і лікар.


Преподобний Амфілохій Почаївський (в миру — Яків Головатюк) народився 1894 року. З 1925-го був послушником Свято-Успенської Почаївської Лаври. У 1932-му році прийняв чернечий постриг з ім’ям Йосиф. Не маючи страху перед тогочасною тоталітарною владою, не боячись нікого, окрім Бога, восени 1962-го року Преподобний хоробро відстояв Собор Святої Трійці Свято-Успенської Почаївської Лаври. За це його арештували і запроторили до психіатричної лікарні. Звільнити отця Йосифа допомогла дочка Сталіна Світлана Аллілуєва, яку свого часу він вилікував. Згодом отець Йосиф був пострижений у схиму з іменем Амфілохій. Помер — 1-го січня 1971 року.

І в Почаїв, і в Малу Іловицю, де Преподобний згодом жив, допомагаючи хворим, їхали з усього Радянського Союзу. Лікував він і вояків УПА. Тепер на могилі Святого на монастирському цвинтарі в Почаєві й біля його мощей в Свято-Успенській Почаївській Лаврі люди отримують зцілення.

«Преподобний Амфілохій Почаївський — великий святий українського народу, який назавжди у віках прославив наш Тернопільський край. Це він за життя зцілював душі та тіла тисяч людей. Це він у своїй маленькій капличці на цвинтарі приймав щодня до п’ятисот хворих і знедолених. Це він сам про себе говорив: «Знаю, хто до мене йде, що у нього болить й скільки йому жити». І це він своїми гарячими молитвами до Бога та добрим батьківським благословенням обіймав нашу землю у найважчі її часи», — наголошують у Тернопільській єпархії Православної Церкви України.

Лариса МИРГОРОДСЬКА, Тернопіль

Новини партнерів

Останні новини

Оголошення