"Вибігли з обійстя Ващенка, в руках тримали бити або труби..."

На попередніх засіданнях учасники процесу слухали телефонні розмови між підсудними та їхніми рідними, друзями.
Ці емоційні діалоги дають розуміння про зв’язок між підсудними, про те, що вони мали отримати гроші за вбивство активіста. Зокрема, в одній із розмов за 10 червня 2016-го року батько підсудного Олексія Цимбалюка з іншим родичем каже: «Це Закутній затягнув сина в ту справу… Повішу його, зарию…. Підбив на 50 штук. А що таке 50 тисяч?..» Суд запланував допитати 44 свідків по даній справі, було зачитано їхні прізвища, серед них як очевидці події, так і кременчани, які бачили обвинувачуваних у місті, медики, експерти та навіть поняті, які згодом брали участь у слідчих діях. Власне, про понятих клопотала сторона обвинувачуваних, оскільки має певні сумніви щодо процесуальних дій. На судове засідання 16 травня прибули перших двоє свідків — колишній травматолог Кременецької районної лікарні Тарас Мерва та сусід Ващенків, завідувач кафедри спортивних ігор та туризму, доцент Кременецької обласній гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка Віктор Голуб. — Трагедія сталася наприкінці травня три роки тому. Я перебував на своєму подвір’ї із товаришем В’ячеславом Дмитруком. Раптом ми почули від сусідів голосні розмови, конфлікт, здалося, що розбилося скло… — розповів Віктор Голуб. — Ми швидко вийшли на вулицю і побачили, як з обійстя Ващенків вибігли двоє невідомих. Облич їхніх я не бачив, бо було темно. Той, що вибіг першим, замахнувся на мене. Я відступився вбік. Вони пробігли. Ми з В’ячеславом зайшли на подвір’я Ващенка. Я почув, що стогне людина. Загорівся ліхтар. Пан Віктор лежав на животі за автомобілем… Пересвідчившись, що нам ніщо не загрожує, адже господар часто працював зі зварювальним апаратом, ми підійшли ближче. Побачили на сусідові кров… Була рана на голові, він сильно стогнав… Я попросив В’ячеслава викликати швидку і зустріти медиків на дорозі. Пан Віталій ворушив руками і ногами. Я перевернув його на спину, підклав щось під голову. Він був у шоковому стані… Я взяв його за руку, звернувся по імені й запитав, чи впізнає мене. Сусід не міг говорити… «Натисни на руку, якщо важко говорити», — попросив я. Пан Віталій натиснув. Він тримався за груди. Я його заспокоював до приїзду швидкої допомоги. Він не міг іти, ми підняли його і занесли до автомобіля. Після того я викликав поліцію, ми дали покази. Свідок відповів на запитання учасників процесу. Зокрема, детальніше пояснив про те, які звуки він чув з обійстя Ващенків. Віктор Голуб зазначив, що це була розмова на підвищених тонах, конфлікт, але конкретно пригадати, хто що говорив, не зміг. «Вони вибігли з обійстя, у руках тримали предмети схожі на бити або труби», — зазначив свідок. Такий висновок про предмети зробив з їхньої довжини та діаметру. Щодо нападників, то за словами свідка, вони були середнього зросту, один із них одягнений у шорти. Підсудній Олександр Закутній, почувши від свідка, що того дня він був на семінарі, перепитав, чи не вживав він алкоголю. «Не вживав і вам не раджу!» — відповів Віктор Голуб. Наступним виступив свідок Тарас Мерва, який у 2016-ому працював у Кременецькій районній лікарні і надавав допомогу потерпілому. — 26 травня 2016-го я чергував у травматологічному відділенні Кременецької районної лікарні, — повідомив свідок. — Близько 23-ої години швидка допомога доправила потерпілого до лікарні. Я надавав допомогу із зупинки кровотечі, оскільки в чоловіка були рвані забійні рани голови, множинні травми грудної клітки та кінцівок. Потерпілий був при свідомості, але в дуже збудженому стані, розмовляти не міг. У нього дзвенів телефон, він вибивав. В один момент телефон впав. У той час знову хтось зателефонував, ми підняли і запитали, чи знає він цю людину. Попросили приїхати до лікарні. Прибув чоловік в окулярах. Потерпілий впізнав його, дещо заспокоївся, дозволив надати йому медичну допомогу. Відповідаючи на запитання, свідок Тарас Мерва повідомив, що спершу потерпілого оглянув лікар у приймальному відділенні, а вже потім він, що стресовий стан пацієнта був наслідком отриманих травм. — Основне моє завдання було — зупинити кровотечу, — зазначив свідок. — Потерпілий нічого не повідомляв про обставини. Він був у стані середньої важкості. У лікарні на той час не було переносного рентгенапарату та УЗД-апарату, тому не було змоги відразу детальніше обстежити. Доправити до лікарні в Тернопіль можна було після стабілізації стану, але спершу треба було визначити, чи пацієнт транспортабельний. Проте після припинення кровотечі його стан різко погіршився, чоловіка перевели до реанімації.
Наступне засідання відбудеться 21 травня о 15.30.

Новини партнерів

Останні новини

Оголошення