За свідченням епідеміологів, на Кременеччині за останні десять років (з 2010 по 2019 роки) аналіз динаміки захворюваності на туберкульоз свідчить про перевищення середньообласних показників.
У Всесвітній день боротьби з туберкульозом, який щорічно відзначають 24 березня, разом із лікаркою-епідеміологом Кременецького міжміськрайонного відділу держустанови "Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України"Ольгою Ландяк розповідаємо про міфи, якими вже встигла обрости тема до цього часу.
[ads-post]Міф: Туберкульоз передається побутовим шляхом.
Існує думка, що туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.
Насправді: Таким чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.
Міф: Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення.
Насправді: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.
Міф: Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті.
Насправді: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.
До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.
Міф: Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі, там є умови для ізоляції пацієнта.
Насправді: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома.
Стаціонарне лікування не рекомендоване, через те що в умовах лікарні відбувається перехресна стійкість до анти туберкульозних препаратів – розвивається мультирезистентний туберкульоз.
Міф: Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.
Насправді: Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом.
Єдине, що зробило туберкульоз виліковним, – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів.
Усі "традиційні" засоби боротьби з туберкульозом (собачій чи борсучій жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання.
У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин – білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.
Міф: Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється.
До того ж, можна почути, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.
Насправді: Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків.
Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету.
Міф: Пробу Манту не можна змочувати водою.
Насправді: інструкція по використанню очищеного туберкуліну не вбачає подібних застережень. Втім, не варто пробу розтирати чи дряпати.
