Header Ads

Різдвяне послання Архієпископа Тернопільського і Кременецького

“Якщо в погоні за матеріальними благами втратимо свої душі, то європейські цінності приведуть нас до загибелі”, – Різдвяне послання Архієпископа Нестора.
Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
«Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте!» Слова різдвяного канону, які ми вперше чуємо за богослужінням вже на Введення в храм Пресвятої Богородиці, для нас, православних християн, є справжнім символом сьогоднішнього величного свята. Початок цього ірмоса навіть став нашим привітанням у різдвяний період. Ми вітаємося «Христос народжується!» – чуємо у відповідь «Славте Його!», і тим самим продовжуємо славослів’я, виголошене ангелами в момент земного народження Христа Спасителя: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14).
Церква не випадково починає нас готувати до Різдва Христового саме від свята Введення, бо саме те, що Діва Марія увійшла в Святая Святих Єрусалимського храму, засвідчило: Бог обрав Її стати Матір’ю Сина Божого. Як каже свят. Григорій Палама, «…для того, щоб виявитись Дівою, достойною для цієї вищої мети, Бог раніше віків призначає і з числа вибраних від початку віку вибирає Цю… Приснодіву».
Чому, святкуючи Різдво Христове, ми стільки уваги в ці дні приділяємо Пресвятій Богородиці? Часто згадуємо її в богослужіннях Різдва і цілий другий день Різдвяних свят присвятили Їй? Не лише тому, що Вона була вибрана від віку і народила Христа Спасителя, не лише тому, що Її земне життя для нас є зразком і прикладом для наслідування, і не лише тому, що Пресвята Богородиця молиться за всіх людей, які звертаються до Її заступництва. Ми Її шануємо, бо Вона була Істинною Матір’ю Господа і Спасителя нашого протягом всього Його земного життя.
Чому саме Діва Марія була обрана для народження Сина Божого? Тому що Вона настільки любила Бога, що ніколи не грішила – ні ділом, ні словом, ні навіть думкою. Тільки вона могла стати Матір’ю, а тому – прикладом і вихователем для Младенця Ісуса та достойно приготувати Його до виходу на проповідь. Не забуваймо: Христос, крім того, що був Істинним Богом, був і істинною людиною, і як людина потребував опіки Матері. Недарма в Євангелії сказано про Христа цілком по-людському: «Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому» (Лк. 2: 40).
Дорогі браття і сестри! Традиційно Різдво сприймається як найбільш родинне з церковних свят. Але часто ми обмежуємося лише тим, що вся родина збирається за Святою вечерею, або відвідуємо родичів, які живуть окремо. Але цього для нас, православних християн, недостатньо. У ці святкові дні ми повинні задуматися над питанням, чим для нас є сім’я, родина, яке значення вона має для кожного і чи є серед нас, у нашій родині, Христос.
У нашому регіоні християнське виховання є традиційним, батьки з найменшого віку вчать дітей хреститися та слів молитви «Отче наш». Таке починання є дуже хорошим і правильним, адже до добрих і правильних вчинків дитину потрібно привчати і виховувати змалку. Та якщо батьки самі не роблять того, чого навчають дитину, то зерно навчання, кинуте в дитяче серце, але не зрошене добрим прикладом батьків, не дасть плоду. Якщо батьки навчають дитину молитись, але самі не моляться, то й дитина, коли виросте, не буде цього робити. Якщо батьки навчають дитину не ображати слабших, не обманювати, допомагати безпомічному, а самі роблять навпаки, то це навчання не принесе жодного результату. І головне, якщо батьки не навчать дітей власним прикладом любові до Бога і ближніх, то дитині важко буде цієї любові навчитись самостійно.
У наш час батьки часто не знаходять часу для дітей – їх виховує телевізор, інтернет, вулиця. Наслідки цього «виховання», як правило, страшні. Нині батьки нерідко забезпечують дітей усіма необхідними матеріальними речами, грошима, розвагами, але не дають любові, власного прикладу, душевного тепла. На жаль, часто можна побачити, що батьки самі йдуть до храму, моляться, причащаються, але дітей із собою не ведуть, не привчають любити молитву і богослужіння.
Дорогі браття і сестри! У нашій державі після Революції Гідності почалися зміни. Ці зміни ведуть нас до зближення з Європою та європейськими цінностями. Але якщо при цьому ми втратимо нашу віру, забудемо про Бога і Церкву, яку Він створив заради нашого спасіння, якщо в погоні за матеріальними благами втратимо свої душі, то ці цінності приведуть нас до загибелі. Якщо ми не будемо триматися віри Православної і не будемо навчати цього дітей, то втратимо і свою національну ідентичність, а разом з цим – перестанемо бути українцями, розчинимось серед європейських народів. Від нас залежить, якою буде Україна завтра, якою збудують її сьогоднішні діти, бо саме на нас покладено їх навчання і виховання. Нехай нам у цьому допоможе Господь і нехай нас направить бути добрим прикладом для українців наступних поколінь.
У ці радісні святкові дні вітаю всіх вас, всечесні отці, дорогі браття та сестри, з величним святом Різдва Христового! Вітаю духовенство нашої єпархії, благочинних, настоятелів храмів, чесне чернецтво та весь клір. Вітаю місцеву владу, воїнів Збройних Сил України та добровольчих батальйонів, волонтерів і всіх жителів області. Закликаю всіх до молитви за державу і народ, щоб Господь благословив Україні перемогу над агресором, щоб якнайшвидше наші воїни-захисники з перемогою повернулися додому.
Нехай благословення Господа нашого Ісуса Христа, що для нашого спасіння у вертепі народився і в ясла був покладений, перебуває з українським народом на віки віків. Амінь.
Христос народився – Славімо Його!
Нестор, архієпископ Тернопільський і Кременецький
Джерело: cerkva.te.ua

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.