Про те, як зацікавлює себе роботою, хто із письменників не йде на контакт із перекладачами, а з ким можна посидіти та поспівати і поза роботою, знаменитий кременчанин Віктор Морозов розповів програмі «Часtime» «Голосу Америки».
– У мене з’явилася така просвітницька ідея: завдяки чарівнику Гаррі Поттеру українізувати дітей всієї країни, – розповів Віктор Морозов. – Я подумав, що коли вийде фільм, діти кинуться шукати книжку, і, якщо я встигну зробити український переклад, то вони хоч-не-хоч почнуть читати українською.
Проте ідеальний задум перекладача було не так просто втілити. Пішов певний час на пошук видавництва та отримання прав на друк від Джоан Роулінг. Тож переклад «Філософського каменю» російською вийшов першим, але згодом «А-ба-ба-гала-мага» наздогнало – український переклад сьомої книги з серії став першим у світі.
Ускладнювала роботу над перекладом своєрідна магічна термінологія «Гаррі Поттера», автор роману на контакт із перекладачами не виходила, зізнався Віктор Морозов.
По-іншому склалася співпраця із Пауло Коельйо, із чийого «Алхіміка» й почалася професійна перекладацька діяльність Віктора Морозова. Одного разу, коли відомий бразилець утік із книжкового форуму у Львові до колиби, туди приїхав і Віктор Морозов. Письменник співав, а знаменитий кременчанин акомпонував йому на гітарі.
А ще Віктор Морозов зізнається, що, працюючи над перекладом, не читає книгу наперед.
– Я по натурі досить ледача людина, якщо знатиму наперед, що буде у розповіді, то важко буде змусити себе працювати далі.
