Сім’я з Кременеччини успішно займається птахівництвом

Існує вислів: краще бути великою людиною в маленькому селі, ніж маленькою людиною у великому місті. Саме так вважають Віталій і Іванна Курницькі з села Іква Кременецького району.


Вони зуміли налагодити свій побут в селі, тоді, як більшість молоді вирушили в місто в пошуках кращого життя. Зовсім нещодавно вони заклали виноградник з 50 сортів, посадили інжир, актинідію, а ще перетворили свою садибу в невелику птахоферму.
Домашня птиця – улюблене захоплення, яке не тільки гріє душу і радує серце, а й поповнює сімейний бюджет. Серйозно птахівництвом сім’я почала займатися два роки тому. Почалося все з постійних прохань Віталія завести на подвір’ї пару курочок для отримання домашніх яєць. Всі ми знаємо, які вони смачні, з магазинними їх складно порівняти. Але Іванна, як справжня любителька красивих клумб, боялася, що кури будуть розгрібати посадки. Тому поява домашньої птиці відкладалося на невизначений термін. І коли мрія чоловіка почала здійснюватися, у дитини діагностували алергію на курячі яйця. Довелося шукати альтернативу. В Інтернеті подружжя прочитали про пухових карликових курочок, які несуть яйця, які не викликають алергії. Не довго роздумуючи, господарі одноголосно прийняли рішення завести собі таку породу. Ось з них все і почалося. Сьогодні на подвір’ї родини Курницьких вільно розгулюють карликова брама, карликовий кохинхин кучерявий (хризантемки), мільфлер лавандовий, фарфоровий, віандот сріблястий, джерсійський гігант, орпінгтон блакитний, кохинхин мармуровий, падуан сріблястий, більфельдер і інші.
Спочатку було дуже складно, адже про курей ні Іванна, ні Віталій, практично нічого не знали. Довелося займатися самоосвітою, спілкуватися з досвідченими птахівниками. Благо, на шляху траплялися хороші люди, які завжди йшли на зустріч і допомагали, чим могли. Адже головне – бажання.
З усіх порід найбільш вимогливі падуани, їх складно розводити, вони потребують постійної уваги. Але варто лише на них подивитися і всі сумніви йдуть геть. Дуже красива порода. А ще, курочки, незважаючи на свій маленький розмір, несуть досить великі яйця. Несучки вони хороші. До того ж, птахи акуратно поводяться на ділянці, квіти не чіпають, в саду не риються. Для зимівлі їм потрібне приміщення, де буде тепло і затишно. Не поступаються за красою падуанам і мільфлери (мільйон квітів), Курницький довго шукав цю декоративну породу. Вони не вибагливі до умов утримання і годівлі. Єдине, що в приміщенні завжди повинна бути суха підстилка і сідала, на яких дуже люблять сидіти мільфлери.
Але найкрасивішими серед декоративних Іванна та Віталій вважають пухових курочок. У них дуже незвичайний вид, через відсутність гачків на пір’ї, які зчіплюються в перо, створюється враження, що ці курочки покриті шерстю. Крім своєрідного оперення, шкіра, гребінь, дзьоб мають синій колір, тому їх ще називають чорношкірими курми.
З м’ясних, яєчних порід уваги заслуговують джерсійські гіганти. Вони – справжні рекордсмени у важкій вазі. Порода м’ясо-яєчного напрямку виведена американськими фермерами шляхом схрещування брами, лангшанів і орлінгтонів. Несучки досягають в середньому 4 кг, а півні витягають живою вагою до 6-7 кг. Яйця кури починають нести в 7-місячному віці. У рік курка приносить до 180 яєць з щільною коричневою шкаралупою.
Порода віандот відноситься до яєчно-м’ясного напрямку. Якщо ваша головна задача полягає в отриманні смачних яєць – віандот те, що треба. Несучість курочок в перший рік продуктивності розташовується в межах від 170 до 200 яєць, а в наступні роки дещо знижується (приблизно до 150-170 яєць). Більше 200 яєць в рік здатні давати несучки більфельдер. Причому їх продуктивність зберігається до трьох років.
Часто початківці птахівники скаржаться, що курчата хворіють, погано ростуть. Курницький виробили цілу систему з профілактики захворювань птахів. Більшість купує молодняк на ринку, хоча ні в якому разі не можна розміщувати їх разом з іншою домашньою птицею. Забезпечте їм не менше 7 днів карантину. У перший день дайте попити води з вітаміном чіктонік, наступні 3-5 днів випоюйте енрофлоксацином.
Але найкраще купувати інкубаційні яйця і самому вирощувати курчат. Тоді з перших днів життя майбутні курочки і півники адаптуються до тих умов, в яких вони будуть жити. У будь-якому випадку потрібно проводити профілактику основних захворювань (кокцидіоз, мікоплазмоз, ньюкасла). Особливо це стосується тих обійсть, куди часто залітають дикі голуби. Вони поширюють різні хвороби, більшість яких лікується без будь-яких наслідків для курей. Отже, впоратися з кокцидіозом допоможуть препарати байкокс, солікокс, бровітакцид.
Від мікоплазмозу позбавить препарат широкого дії енрофлоксацин, від ньюкасла – ла-сота, її закапують в носик курчатам. Якщо з незрозумілих причин захворіла доросла курка, можна використовувати окситетрациклин (вводити підшкірно) або родотіум (як випоювання). Ці препарати виводяться з організму птиці буквально через добу.
Щоб кури не хворіли, в раціон потрібно вводити побільше зелені, в поїлках завжди повинна бути чиста вода кімнатної температури. Після проливного дощу курей краще не випускати, нехай земля гарненько просохне.

Коментарі

Загрузка... Вхід...
Тут немає коментарів Будь першим!

Написати нового коментаря

Comments by

Новини партнерів

загрузка...

Останні новини

Оголошення

загрузка...