Існує вислів: краще бути великою людиною в маленькому селі, ніж маленькою людиною у великому місті. Саме так вважають Віталій і Іванна Курницькі з села Іква Кременецького району.
Вони зуміли налагодити свій побут в селі, тоді, як більшість молоді вирушили в місто в пошуках кращого життя. Зовсім нещодавно вони заклали виноградник з 50 сортів, посадили інжир, актинідію, а ще перетворили свою садибу в невелику птахоферму.
Домашня птиця – улюблене захоплення, яке не тільки гріє душу і радує серце, а й поповнює сімейний бюджет. Серйозно птахівництвом сім’я почала займатися два роки тому. Почалося все з постійних прохань Віталія завести на подвір’ї пару курочок для отримання домашніх яєць. Всі ми знаємо, які вони смачні, з магазинними їх складно порівняти. Але Іванна, як справжня любителька красивих клумб, боялася, що кури будуть розгрібати посадки. Тому поява домашньої птиці відкладалося на невизначений термін. І коли мрія чоловіка почала здійснюватися, у дитини діагностували алергію на курячі яйця. Довелося шукати альтернативу. В Інтернеті подружжя прочитали про пухових карликових курочок, які несуть яйця, які не викликають алергії. Не довго роздумуючи, господарі одноголосно прийняли рішення завести собі таку породу. Ось з них все і почалося. Сьогодні на подвір’ї родини Курницьких вільно розгулюють карликова брама, карликовий кохинхин кучерявий (хризантемки), мільфлер лавандовий, фарфоровий, віандот сріблястий, джерсійський гігант, орпінгтон блакитний, кохинхин мармуровий, падуан сріблястий, більфельдер і інші.
Спочатку було дуже складно, адже про курей ні Іванна, ні Віталій, практично нічого не знали. Довелося займатися самоосвітою, спілкуватися з досвідченими птахівниками. Благо, на шляху траплялися хороші люди, які завжди йшли на зустріч і допомагали, чим могли. Адже головне – бажання.
З усіх порід найбільш вимогливі падуани, їх складно розводити, вони потребують постійної уваги. Але варто лише на них подивитися і всі сумніви йдуть геть. Дуже красива порода. А ще, курочки, незважаючи на свій маленький розмір, несуть досить великі яйця. Несучки вони хороші. До того ж, птахи акуратно поводяться на ділянці, квіти не чіпають, в саду не риються. Для зимівлі їм потрібне приміщення, де буде тепло і затишно. Не поступаються за красою падуанам і мільфлери (мільйон квітів), Курницький довго шукав цю декоративну породу. Вони не вибагливі до умов утримання і годівлі. Єдине, що в приміщенні завжди повинна бути суха підстилка і сідала, на яких дуже люблять сидіти мільфлери.
Але найкрасивішими серед декоративних Іванна та Віталій вважають пухових курочок. У них дуже незвичайний вид, через відсутність гачків на пір’ї, які зчіплюються в перо, створюється враження, що ці курочки покриті шерстю. Крім своєрідного оперення, шкіра, гребінь, дзьоб мають синій колір, тому їх ще називають чорношкірими курми.
З м’ясних, яєчних порід уваги заслуговують джерсійські гіганти. Вони – справжні рекордсмени у важкій вазі. Порода м’ясо-яєчного напрямку виведена американськими фермерами шляхом схрещування брами, лангшанів і орлінгтонів. Несучки досягають в середньому 4 кг, а півні витягають живою вагою до 6-7 кг. Яйця кури починають нести в 7-місячному віці. У рік курка приносить до 180 яєць з щільною коричневою шкаралупою.
Порода віандот відноситься до яєчно-м’ясного напрямку. Якщо ваша головна задача полягає в отриманні смачних яєць – віандот те, що треба. Несучість курочок в перший рік продуктивності розташовується в межах від 170 до 200 яєць, а в наступні роки дещо знижується (приблизно до 150-170 яєць). Більше 200 яєць в рік здатні давати несучки більфельдер. Причому їх продуктивність зберігається до трьох років.
Часто початківці птахівники скаржаться, що курчата хворіють, погано ростуть. Курницький виробили цілу систему з профілактики захворювань птахів. Більшість купує молодняк на ринку, хоча ні в якому разі не можна розміщувати їх разом з іншою домашньою птицею. Забезпечте їм не менше 7 днів карантину. У перший день дайте попити води з вітаміном чіктонік, наступні 3-5 днів випоюйте енрофлоксацином.
Але найкраще купувати інкубаційні яйця і самому вирощувати курчат. Тоді з перших днів життя майбутні курочки і півники адаптуються до тих умов, в яких вони будуть жити. У будь-якому випадку потрібно проводити профілактику основних захворювань (кокцидіоз, мікоплазмоз, ньюкасла). Особливо це стосується тих обійсть, куди часто залітають дикі голуби. Вони поширюють різні хвороби, більшість яких лікується без будь-яких наслідків для курей. Отже, впоратися з кокцидіозом допоможуть препарати байкокс, солікокс, бровітакцид.
Від мікоплазмозу позбавить препарат широкого дії енрофлоксацин, від ньюкасла – ла-сота, її закапують в носик курчатам. Якщо з незрозумілих причин захворіла доросла курка, можна використовувати окситетрациклин (вводити підшкірно) або родотіум (як випоювання). Ці препарати виводяться з організму птиці буквально через добу.
Щоб кури не хворіли, в раціон потрібно вводити побільше зелені, в поїлках завжди повинна бути чиста вода кімнатної температури. Після проливного дощу курей краще не випускати, нехай земля гарненько просохне.
