За полуничний сезон на Кременеччині заробляють до ста тисяч гривень і більше

Уже дуже багато років Тернопільщина славиться вирощуванням полуниць, власне, за рахунок яких живе частина населення області.

Найбільше користується таке заняття популярністю у Заліщицькому та Кременецькому районах.
Зокрема, що стосується Кременеччини, то там у кожному селі і практично в кожному домогосподарстві садять і продають полуниці. Незважаючи на це, що ця справа виснажлива й потребує багато зусиль та догляду, все ж залишається найприбутковішою серед усього, що можна вирощувати на городі. Дехто навіть відмовляється від тримання вдома свійських тварин таких як свині та корови, адже за сезон полуниць, який триває три тижні, можна заробити, як за рік, продаючи коров’яче молоко.
Все залежить від сорту полуниць та від їх кількості. Бо чим більше, тим краще. Щоправда, коли багато полуниць, а на Кременеччині в середньому садять до 30 соток цих ягід, то потрібно залучати додаткові сили, адже лише двом людям справитися з такими об’ємами важко. Багато полуниць перестигає і тоді їх уже неможливо продати, або інша проблема, яка стосується затяжних дощів. Тоді полуниці починають гнити ще зеленими.
Так, якщо у Тернополі на ринку чи у фруктових ятках нині можна придбати полуниці за 30-40 грн. за кілограм, то у селах на Кременеччині перекупникам продають їх за 25-28 грн. за кілограм. Таким чином, вдень в середньому можна заробити до 5 тисяч гривень, якщо за день назбирати 50 відер, то взагалі прибуток складе близько 8 тисяч. Тож можна підрахувати, скільки коштів в середньому можна заробити за три тижні полуничного сезону, бо якщо брати лише по п’ять тисяч гривень вдень, то за три тижні (а це плюс-мінус 18 днів, бо не щодня буде такий врожай) можна назбирати 90 тисяч гривень. Власне, ці розрахунки стосуються середніх домогосподарств, які садять і доглядають приблизно за 15-20 сотками полуниць.
Якщо ж збувати полуниці на ринку без посередників, то можна заробити трохи більше. Утім, в усьому є свої переваги й недоліки. На ринку потрібно платити за місце, плюс витрати на пальне, плюс витрати на обід, а ще безсонні ночі, адже, на те, щоб прилаштуватися на ринку, туди потрібно дістатися як мінімум о 2-3 годині ночі. Хоча й важко, проте, як переконані «полуничні» господарники, воно того варте. Бо у селі, де заробити більше ніде, окрім як нагороді, це навіть дуже непогані гроші.
Джерело: Галас

Новини партнерів

Останні новини

Оголошення