Header Ads

Населення Кременця може зрости до 28 тисяч

В Кременці представлено проекти Генерального та Опорного історично-архітектурного планів, населення котрого може зрости після розбудови до 28 тисяч.
Громадські слухання під головуванням першого заступника голови Кременецької міськради Миколи Матвіюка таки відбулися нещодавно з приводу презентації й затвердження розроблених групою науковців, фахівців-архітекторів (на замовлення Кременецької міської ради) проектів Генерального й Опорного історико-архітектурного планів міста Кременця. Під час обговорення навіть виникла «гаряча» полеміка між учасниками заходу, яких, на жаль, виявилося не так багато, як очікували організатори, хоча лише двоє (!) депутатів Кременецької міськради (Людмила Мінська й Віктор Герасимович)  продемонстрували своє зацікавлення представленням згаданих вище проектів та озвучили власні несподівані позиції...  
- Як на мене, то ці громадські слухання вдалися, - наголосив знаний архітектор і власник архітектурної майстерні «АМ» Юрій ВЕРБОВЕЦЬКИЙ із м. Збараж, - бо я докладно розповів присутнім про те, що наша експертна група зробила, як ми з науковим підходом проаналізували історичну частину міста Кременця, поділившись власними міркування з того приводу, як, на наш фаховий погляд, необхідно її зберігати й розвивати. Ми представили свого роду «дорожню карту» для місцевої кременецької влади, громади, як саме слід, у який спосіб за сучасних умов вирішувати містобудівні проблеми суто в центральній частині старовинного Кременця. Позитив убачаю ще й тому, що зокрема я почув від еліти Кременця повідомлення про стиль кременецьких пам’яток історії й архітектури - будинків, про Ринкову площу, котру потрібно відродити, а незугарний некрополь совєтських часів – так званий Меморіал слави, слід винести за межі міста. Я в цілому пересвідчився в тому, що місцеві владці, представники наукових, музейних установ, приватні підприємці й громадські активісти дуже вболівають за Кременець, його історичне архітектурне обличчя. Вважаю, що дуже важливо, аби ми спільно з кремечанами, очільниками місцевої територіальної громади планомірно та неухильно розробляли стратегію розвитку історичної частини Кременця в плані її туристичного використання на користь мешканців міста, його громади. Бо без реальної концепції візуалізації всі ці наміри можуть залишитися лише розмовами... І тоді комусь буде вигідно відновлювати такі собі «острівці» містобудування, не маючи загальної, цілісної концепції цього надважиливого питання, лише придумуючи в різних місцях, різних частинах міста Кременці різні ситуативні, довільні варіанти його розбудови, невмотивовані потребами наукового, гармонійного забезпечення довершеності єдиного архітектурного ансамблю м. Кременець... Адже в такому хаосі, в такій антинауковій стихії неоковирного будівельного нагромаджування ніколи не вдасться домогтися архітектурно-містобудівної цілісності, злагодженості. Тому, шановні кременчани, беріть за приклад теж місто обласного значення, місто-перлину, місто-заповідник – Кам’янець-Подільський Хмельницької області, а ми з радістю зможемо виконати всю необхідну проектувальну, архітектурну роботу, котру ви нам замовите. Моя приватна архітектурна майстерня працює в місті Збаражі, а цьогоріч ми розширюємо власну наукову, підприємницьку діяльність у місті Тернополі, де відкриємо новий офіс. Наша фахова робота впродовж останніх двадцятьох років – це реставрація центральних, історичних частин міст Тернопільської області. Головним архітектором проектів Генплану та Опорного планів міста Кременця виступив мій колега Сергій Маркетаненко (головний архітектор проекту ДП "УкрНДПІ Цивільбуд", м. Київ), а також із нами працюють розробники Генплану та Опорного плану архітектурно-історичної частини Кременця, приватні підприємці Володимир Огоньок і науковий керівник -- кандидат наук Вікторія Огоньок із м. Тернопіль. У загальних описах Генплану ми вкажемо, що потрібно буде робити з Ринковою площею Кременця... Бо це -- досить велика територія, земельна ділянка, на котрій можна в межах розумного ущільнювати забудову задля відтворення саме того історичного характеру кременецьких вулиць і вуличок, того характеру забудови, котрий тут був раніше, в минулі десятиліття, століття, і котрий на сьогодні втрачений... І особливо це стосується Ринкової площі в Кременці, оскільки за радянських часів оці великі незугарні меморіали, отакі великі площі та адміністративні будівлі комуністи навмисно нав’язували, бо їх метою якраз і було стерти з лиця землі нашу віковічну історію, нав’язати все типу «нове», але за своєю суттю – безлике, сіре, гігантоманське і т. п. Тому відновлення первісного, історичного обличчя таких красивих старовинних міст, як Кременець, і має стати нашим спільним першочерговим (!) завданням. Але для того потрібно брати до уваги реальний приклад, тому що це вже хороший взірець відродження наших історичних міст. Декілька років тому для сусіднього з вами міста Збаража ми фахово й детально розробили вже популяризовану концепцію візуалізації. Тобто те, як треба відновлювати тамтешню ринкову площу. І нині навіть не всі збаражці знають, де саме вона розташовувалася, через те, що настільки було змінено в комуно-совєтські часи історичне обличчя міста Збаража... Там, де зараз є сквер, лісочок, багато хто навіть не уявляв, що свого часу це й була центральна ринкова площа... Але то вже мають бути наступні кроки міської влади, оскільки й Кременцеві потрібно таку аналітичну проектувальну роботу замовляти, щоб були і зонінг, і візуальне зображення, як має виглядати відновлена, відреставрована, відбудована Ринкова площа, навіть із урахуванням благоустрою, аж до реального відтворення тих історичних будівель Кременця, котрі у вашому місті знову повинні постати в тих місцях, де вони були, височіли в попередні десятиліття й століття... Тут же слід подавати й ті пропозиції щодо облаштування в місті скверів, якщо для цього буде віднайдена можливість... Влада у місто приходить різна, тому їй необхідно показувати далекоглядні, далекосяжні концепції відновного містобудування, аби зокрема й місто Кременець повернуло собі власне історичне обличчя та відповідний статус, щоб не було так неоковирно подекуди, як сьогодні, коли все в його загалом цікавій архітектурі перемішано, еклектично, навіть хаотично... Якщо це планомірно й цілеспрямовано популяризувати, то й міська влада, й громада Кременця буде охочіше сприймати такі позитивні проекти відродження вашого старовинного, історичного міста... У Збаражі ми вже подали на конкурс щодо отримання гранту від ЄС на суму 1,5 мільйона євро саме для відновлення історичної ринкової площі цього містечка... Бо, скажімо, теж чудове польське місто Замостя вже роками, порціями, отримало на власну реставрацію 130 (!) мільйонів євро від ЄС... Тому й Кременець повинен замовити у наших проектантів подібний проект, аби, претендуючи на такий же грант на свою історичну відбудову, мати що показувати із запланованого власного історико-архітектурного відродження... І коли в нашій області торік з’явилася така програма отримання грантів, то згадали наш збаразький проект (створений та популяризований іще із 2012 року!), і, врешті, саме його обрали як один найреальніший із усього Тернопілля... Тепер уже Тернопільський замок іде за тією ж грантовою програмою... Відтак згодом і Кременецький міський голова, за Генпланом та Опорним планом міста, буде ходити вулицями й показуватиме приватним підприємцям, що, мовляв, ось у тому чи іншому місці – будь ласка, будуйтеся, але обов’язково повинні бути отакого архітектурного плану, характеру будівлі, отакі фасади, вікна й двері... Так і Кременцька Ринкова площа є абсолютно унікальною, бо була колись облаштована на похилому природному рельєфі, й тому забудову потрібно розробляти спеціально під її колишні параметри...
«Тут у мене запитували про характер збережених та втрачених кременецьких історичних споруд, -- уточнив Юрій Вербовецький, -- і я скажу так: однозначно, ми все це враховували під час проектування. Ми обізнані зі студентськими пропозиціями-розроблюваннями, як саме можна відноволювати будинки питомо кременецької за стилем архітектури. Але ці напрацювання студентів – то лише гарні картинки, а натомість, коли доходить до реального проектування, повірте, реальний замовник не захочити збудувати отакі будинки під кременецьку старовину, бо це однозначно здорожчує сам проект... Замовник прагне збудувати собі дім якомога швидше й дешевше... Він має свій смак чи несмак, а відтак його важко примусити споруджувати так, як пропонують архітектори, фахівці історично-відновного містобудування... Тому ваше місто мусить замовляти реальні концепції, реальний Генплан, зонінг, аби згодом мати змогу все це контролювати й регулювати... Цей Генплан має бути у вас затверджений, бо він – Основний Закон міста Кременця, його головний документ-дороговказ... Стосовно ж нинішньої автостанції «Кременець», а колись – єврейської синагоги, то, на наше переконання, після фахового аналізу, можна дійти сумного висновку, що настільки, до невпізнання видозмінена згадана споруда, що вже навіть за законодавством неможливо зробити оцінку й установити предмет державної охорони будинку, і його вже там, мабуть, не віднайти нікому... Й загалом по вулиці Дубенській уже назавжди, на жаль, втрачено специфіку колишньої кременецької історичної забудови, тому давайте зосередимося винятково на історичному центрі вашого міста, котрий іще можна відродити, врятувати та облагородити за архітектурними канонами містобудування й за «залізними» принципами, приписами зонінгу...» 
Слід додати до слів архітектора Юрія Вербовецького, що, за його інформацією, нещодавно в рамках Програми Транскордонного співробітництва Польща - Білорусь - Україна, до котрої в 2016 році було долучено Тернопільську область, і їх експертна група подала проект Юрія Вербовецького під назвою «Ревіталізація центральної частини м. Збараж». Для подання заявки на участь у цьому проекті згадані фахівці провели велику роботу: спільно з Юрієм Вербовецьким, відділом фандрайзингу Збаразької РДА і працівниками Збаразької міськради підготували необхідні документи. Цей проект передбачає спільну заявку польського та українського міст. Таким містом-партнером виступило місто Замость, котре має багатий досвід у залученні коштів Євросоюзу і котре просто вражає своєю красою, благоустроєм та архітектурою. 
Юрій Вербовецький із приємністю повідомив, що їх проект пройшов у другий етап конкурсу, що для них як початківців у сфері залучення коштів Євросоюзу є вже дуже великим досягненням, адже подібних проектів подають велику кількість. Тому для погодження плану дій щодо підготовки документів на другий тур збаразька делегація відвідала чудове місто Замость, де спільно з його президентом Анджеєм Внуком та керівником відділу проектів Марціном Грабським напрацювали алгоритм спільних дій. І відрадно, що робоча група з представників Збаразьких РДА та міської ради й архітектора Юрія Вербовецького об'єднали зусилля та спільно працюють у напрямку розвитку міста Збаража. Тож Ю. Вербовецький закликав до тісної співпраці депутатські корпуси Кременецьких районної та міської рад, а також усіх охочих до підготовки й підтримки подібних ініціатив, адже тільки в єдності ми зможемо досягати великих цілей. Тож хочеться вірити, що, незважаючи на критику та перешкоди, ми обов'язково, змінивши самих себе, змінимо на краще ту частинку України, Тернопілля, в котрій живемо, – Кременець і Кременеччину...

- Я звертаюся до керівництва й депутатів Кременецької міської ради, аби повідомити, - мовив головний архітектор проекту Генплану Кременця Сергій МАРКІТАНЕНКО, - що з-поміж іншого, Генплан визначає розкреслені червоні лінії вулиць та доріг вашого міста. Тобто Генпланом ми встановлюємо межі вашої вулично-дорожньої, інженерної мережі, котра, за Законом, не може бути приватною. Навіть якщо сьогодні туди потрапляють приватні ділянки чи їх частини, це не зупинить Генерального плану, оскільки враховуйте на майбутнє: якщо ви не зафіксуєте оці червоні лінії, то ви ніколи не зможете збудувати нові тротуари-хідники, прокласти нормальні сучасні інженерні мережі... Ми ж намалювали у проекті Генплану всі ті повороти, радіуси розривів вулиць, котрих буде достатньо для того, щоб там безперешкодно проїжджали пожежні, комунальні, ремонтні й санітарно-медичні автомобілі. Адже саме це і є необхідністю забезпеченння вашого зручного міського життя, його безпеки – в першу чергу. Тому одне зі сміливих проектних рішень – це встановлення та фіксація червоних ліній вулиць і доріг. А отже, не дозволяйте нікому їх зменшувати, навіть якщо зараз це є частково приватною власністю, та нехай це вас не лякає, бо в найближчому майбутньому, у межах згаданих червоних ліній, не можна буде займатися жодним будівництвом, оскільки такий конструктивний підхід – це ваша велика перспектива... Можливо, я дещо заінтригую чи навіть здивую вас, шановні кременчани, але, за нашими підрахунками, в разі розумного, виваженого підходу до прийдешньої планової забудови історичної, центральної частини вашого міста, без залучення зелених зон ущелини міста, парків і лісів, кременецьких гір, тобто так, щоб не порушувати його ансамблевої архітектурної цілісності й мистецької цінності, й за рахунок умотивованої забудови інших, прилеглих ділянок Кременця (обведених у Генплані жовтими лініями), котрі не мають такої історично-архітектурної ваги, -- можна буде досягнути збільшення кількості вашого населення із 20-ох до 28-ох (!) тисяч чоловік, а далі варто замахнутися й на, здавалося б, приголомшливу цифру – навіть на 50 тисяч населення міста Кременця!.. А Генплан, вірю, згодом таки стане для Кременця законом місцевого рівня, оскільки насправді відображуватиме програму вашого соціально-економічного розвитку!.. Якщо ви затвердите її й скажете цим, що Кременець неодмінно колись буде містом історичним, на кшталт подібних міст із цікавими, прибутковими замками в Баварії (Німеччина), то він таким стане!... Хоча я цілком розумію озвечерні на слуханнях Генплану закиди на свою адресу, що, мовляв, в Україні, на жаль, нині діє не така прогресивна, як у країнах ЄС, законодавча база, і що й справді сьогоднішня «українська» держава є поганим, незграбним власником та недбайливим розпорядником національної спадщини історичних міст, середньовічних замків і фортець нашої України...    
Депутат Кременецької міськради Віктор Герасимович емоційно сформулював своє бачення нинішніх, доволі гострих земельно-територіальних проблем міста Кременця:
- Наразі в нашому районі триває, навіть можна так сказати, серйозна боротьба за межі міста Кременця... Бо історично так склалося, що дві сільські ради, котрі межуть із нашим містом обласного значення, - Великомлинівецька й Білокриницька, - і будемо казати прямо, чи не половина території міста... належить саме двом згаданим сільрадам... Абсурдно, що навіть вибори  до Кременецької міськради (її голови та депутатів) відбуваються на теренах... сільрад, а ось земельний податок мешканці спірних територій сплачують у... дві сільські ради... І згадувані вище сільради мають і надалі претензії на території, по суті, міста Кременця, тому зараз у Білокриницькій сільраді слухають та намагаються вирішити на власну користь це задавнене, суперечливе, «підвішене» питання приналежності земель... міста Кременця... І в Білокриниці вже навіть вписали у свій Генплан добрячий шматок земель... Кременця, вулиці, котрі належать місту... А якщо б ми включили ці «спірні» землі в межі міста, то його річний бюджет зріс би одразу удвічі!..
На що експерти з групи архітекторів зазначили та порадили, що, мовляв, на сьогодні межі населеного пункту, м. Кременець, визначає Генплан Кременця, а згодом триватиме процедура встановлення й затвердження згаданих меж. «Для сіл і селищ на підставі їх Генплану виготовляють землевпорядну документацію, де внесені зміни меж населених пунктів. Усе це проходить технічну процедуру узгодження-неузгодження, а вже потім межі сіл та селищ затверджують рішенням районної ради. Що ж до меж міст, то їх затверджує Верховна Рада України. Тобто в проекті Генплану міста Кременця ми намалювали його межі, включивши туди частину тих територій, котрі, як вважають Кременецька міськрада та її депутатський корпус, історично підпорядковані Кременцеві. Але в силу різних перипетій, вони не належать нині м. Кременець. Тож, якщо ви, міська влада підете шляхом установлення землевпорядних меж та виготовлення відповідної документації, і ці документи візьме до уваги парламент, то нардепи проголосують, і згадані межі міста Кременця будуть юридично узаконені, закріплені. На сьогодні ж адміністративного поняття «сільська рада» не існує, а натомість у нашій державі узаконені поняття «населений пункт», «район», «область». І тому, якщо так сталося, склалося зі злощасними землями навколо Кременця, що всі й далі за інерцією кажуть про «межі сільської ради», «землі сільради», то такого в природі, в правовому полі вже немає (!), бо згаданими межами та землями законно розпоряджаються райрада й РДА. Це – землі Кременецького району! Тому Кременецька міськрада має цілковите право в своєму Генплані пропонувати включити ці «спірні» території (землі) в межі м. Кременець, накреслювати якесь їх функціональне, раціональне використання і виходити на вирішення питання затвердження меж міста обласного значення. Так само Білокриницька сільрада малює свій Генплан та, відповідно, теж претендує на «спірні» кременецькі землі за межами населеного пункту, маючи такі ж юридичні права на них. Жодного особливого права «першої ночі» чи іншої індульгенції ніхто немає, оскільки це – землі вашого району (!). Ось тепер кременецькій міській владі та депутатам міськради, на мою думку, треба нарешті починати конструктивно працювати з Кременецькою радою, можливо, і з Тернопільською облрадою, аби предметно доводити, аргументовано переконувати, чому саме Кременець включив згадувані вище «спірні» землі до своїх меж. І не тому, що ви, місто, таке хороше, а через те, що у вас уся ця інфраструктура (водогін, каналізаційний колектор, соцсфера, назви вулиць) – усе забудоване, створене як кременецьке, за бюджетні кошти міста, його мешканців, його громади. Отже, справа за вами, містяни-кременчани-депутати-апартники міськради: все залежатиме в цьому питанні від вашої активності, наполегливості й принциповості у відстоюванні законного права землеволодіння Кременця. Я цілком розумію й позицію сільради Білокриниці... Але спершу давайте ми завершимо Генплан Кременця, нехай він пройде експертизу, а потім ви його на сесії міськради затвердите, і вже тоді буде виконано проект установлення меж м. Кременець, із котрим слід іти у Верховну Раду, оскільки, допоки остання за це не проголосує, то так само навіть жоден суд тут вам не помічник, бо насамперед треба, щоб Кременецька райрада заблокувала погодження проекту зі встановлення меж с. Білокриниця. А тоді Кременцю слід довести на сесії райради, що це – винятково його території, котрі колись неправочинно відійшли до с. Білокриниця. Тобто невідкладно працюйте з районою радою, адже, між іншим, у вас є колишні рішення отих двох прилеглих сіл про відмову від «спірних» земель, котрі аж ніяк не втратили юридичної сили. Бо згадайте, що років 20 тому розробляли план забудови Фещуків, котрі були кварталом м. Кременець (!), бо всі погодження, умови, комунікації проходили через затвердження у Кременецькій міськраді та області. А рішення сесії міг скасувати лише суд, а він його ніколи й не скасовував... Воно було частково виконане, бо дві сільради свого часу надали відмову від вказаних земель міста Кременець... Іншими словами, є певні юридичні документи на користь Кременця, але найперше потрібно домогтися, аби Кременецька райрада не проголосувала за відхід цих «спірних» земель до двох прилеглих сільрад-конкурентів... Звісно, сільрада може швидше пройти зі своїм Генпланом містобудівну раду, одначе в спину нам усім дихає адміністративно-територіальна реформа... Тому питання земель села Білокриниця – це проблема декількох днів, але Кременець не повинен опускати руки й мусить боротися далі, бо наступним етапом буде встановлення меж населеного пункту Білокриниця й їх затвердеження на сесії Кременецької райради... Якщо ж ви, місто обласного значення, до того часу не переконаєте райраду у власній правоті, що ці «спірні» території повинні бути в межах Кременця, то всі необхідні документи в райраді затвердять, підпишуть, і тоді можна буде розповідати будь-що, однак це втратить свою актуальність цілковито... Але унікальне місто Кременець має своє вагоме історичне ім’я, і тому я вважаю, що ви ще маєте певні перспективи й надії на краще...», - фахово зауважив-резюмував Сергій Маркітаненко у дискусії з Віктором Герасимовичем.                                
- Якщо ви стежите за тими подіями, процесами, котрі відбувають в нашому місті впродовж року, - зазначив перший заступник Кременецького міського голови Микола Матвіюк, - то, напевно, помітили, що триває відкриття нових туристичних маршрутів у рамках «Перлин минулого», відбувається облагородження територій міста Кременця задля того, аби можна було на належному рівні приймати туристів. Упорядковуємо й Козацьке кладовище, й єврейський цвинтар, де наразі проводять реставрацію-відбудову його огорожі та брами. А в подальшому ми плануємо організувати роботу цього туристичного маршруту, облаштувати відповідні вказівники, і це буде цінна довідкова інформація, котра з користю циркулюватиме, завдяки гідам-екскурсоводом, не лише в межах самого Кременця, але й поширюватиметься за межі Тернопільської області та навіть нашої держави загалом... І, завдячуючи апаратові й депутатському корпусові Кременецької міськради все це вже працює, поступово розвивається...
А вже 8 червня на 26-ій сесії Кременецької міської ради, як повідомила її депутат Людмила Мінська,  було заслухано звіт тимчасової контрольної комісії Кременецької міськради з питань включення зелених зон міста до Генерального плану м. Кременець. Згідно зі звітом, було надано пропозиції розробникам Генерального плану міста щодо присвоєння статусу скверу зеленим зонам на території м. Кременець. Із огляду на те, що міськрада повинна завжди враховувати інтереси громадськості під час прийняття рішень, то присвоєння низці земельних ділянок статусу скверу дасть змогу захистити в подальшому зелену зону від забудов.
Так, згадана вище комісія прийняла рішення надати статус скверу таким земельним ділянкам, а саме:
9. Земельна ділянка по вул. Замковій (біля Кременецької ДЮСШ); 
10. Земельна ділянка – перехід із вул. Замкової на вул. Вишнівецької (біля ЗОШ №3);
11. Земельна ділянка по вул. Т. Шевченка (біля бібліотеки імені Юліуша Словацького);
12. Земельна ділянка по вул. Т. Шевченка (між Кременецьким РБК та Кременецькою райдержадміністрацією);
13. Земельна ділянка по вул. Б. Харчука (біля Кременецького РАЦСу);
14. Земельна ділянка (сквер, котрий існує) між вул. М. Горького та вул. Спортова (біля міського стадіону);
15. Земельна ділянка на вул. Дубенській (навпроти Свято-Покровської (Полкової церкви));
16. Земельна ділянка по вул. Льотчиків-визв. (навпроти ТзОВ фабрика «Ватин»)

Тож маємо надію на те, зазначила Людмила Мінська, що в подальшому розробники Генплану м. Кременець візьмуть пропозиції згадуваної вище комісії до уваги, і кременчани не будуть мати гіркого досвіду Тернопільської міської ради під час голосування за Генеральний план міста Тернополя. Респект депутатам Кременецької міськради (а це була майже одноголосна більшість!), які сьогодні на сесії Кременецької міськради проголосували ПРОТИ надання дозволу на виготовлення детального плану території під будівництво торгово-розважального центру по вул. Т. Шевченка та вул. Дубенській (земельні ділянки 12 і 15, згідно зі звітом депутатської комісії). Позиція депутатів була спільною та узгодженою, що саме ці земельні ділянки мають належати громаді міста Кременця, залишатися зеленою зоною та зоною відпочинку для кременчан...
Джерело: TeNews
...

ДОШКИ ОГОЛОШЕНЬ


Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.