Українська Кремнієва долина не настільки відома як Американська. Потрапити сюди — не мрія мільйонів айтішників. Проте наш Кременець затишний, спокійний і цікавий.
Всього 70 кілометрів відділяє 20 тисячне місто від обласного центру — Тернополя, тому потрапити до Кременця можливо автобусом з автостанції або на авто трасою Е85/М19, а дорогою ще й заскочити до Збаража і Вишнівця.
Враження, що Кременець витягнувся вздовж однієї центральної вулиці, тому загубитися тут неможливо. Крім костелу, Миколаївської церкви з ошатною барочною дзвіницею, Колегіуму і жіночого Богоявленського монастиря, все ж головною окрасою міста є Замкова гора (Бона) з залишками замку.
І хоч з центральної вулиці міста краєвид на гору, м’яко кажучи, не вражає, проте місто змінює своє обличчя з замкового ракурсу пише TRAVEL WITH ANNA.
Місто вистояло перед ордами хана Батия, було важливим центром за часів панування Великого князівства Литовського, а в XVI столітті належало італійці Боні Сфорці (звідси і назва Замкової гори).
З Замкової гори відкривається шикарна панорама міста і можна побачити усі найголовніші пам’ятки Кременця, а в хорошу погоду ще й Почаївську Лавру.
Така вона наша українська справжня Кремнієва долина. І хоч Кременець втратив свій статус освітнього центру, який мав у ХІХ столітті, однак туристичний потенціал у міста все ж залишився і справа за нашою небайдужістю та інвестиціями.
