Header Ads

Кременецькій медицині ставили діагноз, стан визнали стабільно важким…

Головних лікарів, завідуючих відділень, представників районної та міської влади зібрала у верхній залі адмінбудівлі підсумкова нарада відділу охорони здоров’я Кременецької РДА за підсумками роботи медичної галузі району за 2016 рік.

В. о. голови Кременецької РДА в обговореннях участі не брав, як повідомив начальник відділу охорони здоров’я РДА Ярослав Ковальчук, із поважних причин. Віп-учасником зборів став начальник департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОДА Володимир Богайчук.
Ще на початку двогодинної наради Володимир Богайчук попросив колег мінімізувати статистику у своїх доповідях і наголосити на основних проблемах медичної галузі району.
Зовсім без цифр у звітах не обійтися. Цифри – наше все. І якщо описати проблему Кременецької медицини одним словом, то вона не звучатиме оригінально – гроші. А точніше їх брак…
Детально ознайомивши присутніх з основними тенденціями у реформах медицини запланованими на 2017 рік, Ярослав Ковальчук перейшов до основного питання, яке безпосередньо стосується розвитку медичної галузі саме на Кременеччині.
– У нашій області передбачено створення чотирьох госпітальних округів, враховуючи й на базі Кременецької РКЛ, – повідомив керівник відділу охорони здоров’я.
Не оминув Ярослав Ковальчук і найвразливіших місць Кременецької медицини:
– Не секрет, що демографічна ситуація у районі має тенденцію до погіршення. У порівнянні із 2015 роком природній приріст знизився. Склалася критична ситуація із виконанням регіональних програм, жодна із яких у 2016 році не була профінансована. Рівень готовності до реорганізації медичної допомоги є недостатнім, про що свідчить кадрова забезпеченість сімейними лікарями. Також незадовільно впроваджуються договірні відносини між пацієнтом і лікарем. На початок 2017 року підписано не більше 45% договорів від загальної кількості населення, що може привести до зриву формування електронної бази та гальмування реформ.
Разом з тим головного лікаря РКЗ «Кременецький ЦПМСД» похвалили за цілісне бачення перспективи розвитку центру та послідовне і енергійне проведення змін. Вторинна медицина «компліментів» від керівництва не почула, швидше навпаки.
– Стан підготовки до модернізації вторинної спеціалізованої медичної допомоги в районі, на нашу думку, є незадовільним. Вчасно не проведена оптимізація ліжкового фонду у Кременецькій та Почаївській лікарнях та нераціонально використані бюджетні кошти, це призвело до заборгованості із заробітної плати на кінець 2016 року понад 4 млн. грн.. Отримувати дві комунальні лікарні у такому форматі район фінансово не в змозі. Потрібні непопулярні зміни…
Перерахувавши низку проблем у районній медицині, Ярослав Ковальчук все ж погодився, що потенціал у наших медиків є і робота над проведенням реформ таки розпочалася.
– Думаю, спільними зусиллями ми зуміємо відстояти право створення у Кременці окружної лікарні, – підсумував керівник відділу охорони здоров’я та поділився рекомендаціями щодо пріоритетних напрямків розвитку медицини району. – Перш за все необхідно посилити контроль керівників закладів охорони здоров’я за раціональним використанням коштів. Також варто оптимізувати первинну медико-санітарну ланку, ліжковий фонд та реорганізувати Почаївську лікарню у заклад планового лікування.
Тим, що робить Кременецька РКЛ для створення на її базі окружної лікарні, поділився головний лікар Григорій Козаков. У своєму виступі він зазначив, що для вирішення поставлених завдань необхідна консолідація зусиль медичної громадськості, а не обвинувачення один одного, підвищення відповідальності кожного керівника та підтримка влади.
Розповів про результати роботи медичного закладу й головний лікар Почаївської лікарні Євген Кучер.
Традиційно детальною була доповідь головного лікаря РКЗ «Кременецький ЦПМСД» Віталія Корнійчука. Щоправда його дані дещо відрізнялися від даних відділу охорони здоров’я. Віталій Іванович переконував, що на сьогодні сімейні лікарі уклали 55% договорів із пацієнтами, а не 45%, як раніше сказав Ярослав Ковальчук. Також наголошував, що його медслужбі у 2016 році передали 29,5% медичної субвенції. Проте, як уточнив голова Кременецької районної ради Володимир Стафанський, насправді цей відсоток становив 31,5.
Такі ж проблеми, як загалом у медицині, і в районній стоматології, – старе обладнання, низьке фінансування. Та, як повідомив в. о. головного лікаря Кременецької районної комунальної стоматологічної поліклініки Петро Павлишин, у фінансуванні районної стоматології намітився неабиякий прогрес. Адже у порівнянні із попереднім, 2016 роком, коли на одну пломбу лікарям виділяли 0,9 грн., на 2017 рік на цю ж медичну процедуру виділяють уже цілих 5 грн. Хто порівняно недавно мав необхідність у лікуванні зубів, то реально уявляє скільки це коштує насправді.
В очільника департаменту охорони здоров’я власне бачення щодо медичної галузі Кременеччини, створення госпітальних округів та завантаженості первинної медицини. Зокрема він поскаржився, що за останній рік особисто до нього його сімейний лікар не навідувався. Перспектива створення на базі Кременецької РКЛ окружної лікарні, на погляд чиновника, узагалі досить слабка.
– У ракурсі госпітальних округів кременецька лікарня, на жаль, виглядає однією із найслабших, – поділився думками Володимир Богайчук. – Маю на увазі не за фаховістю медиків, а за матеріально-технічним забезпеченням. Немає навіть переносного УЗД-апарату, аби обстежити хворого із реанімації. Чортківська і навіть Бережанська лікарні виглядають краще у порівнянні із Кременецькою. Хочу звернутися до влади: лікар з одним фонендоскопом нічого не зробить, потрібні новітні технології. У Кременці окружна лікарня формуватиметься умовно. Якщо вона не створиться, то вас «з’їсть» Дубно (Рівненська обл.) чи Шумськ.
Також Володимир Богайчук дав власні рекомендації щодо структури окружної лікарні, котра повинна містити у собі інтенсивне, планове лікування. На базі Почаївської лікарні чиновник пропонує створити хоспіс, який фінансуватиметься державним коштом.
– Скільки ми не ділили б округа, якщо не буде нормальних медичних послуг, не змусимо пацієнта звертатися у ту чи іншу лікарню, – наголосив Володимир Богайчук.
Про те, що багато у чому згідний із представником обласної адміністрації говорив й Володимир Стефанський:
– Погоджуюся із Володимиром Григоровичем у тому, що якби 5 млн. грн., які наприкінці минулого року виділили на дофінансування заробітної платні працівникам медицини, спрямували б на придбання обладнання, то ситуація із створенням окружної лікарні не була б такою критичною. Заявляю, що район готовий купувати медичне обладнання, але лише у випадку, якщо лікарняні заклади переглянуть свої видатки.
Володимир Стефанський нагадав, що відповідальність за виплату зарплати медпрацівникам безпосередньо на головних лікарях закладів, яким виділяють певні кошти.
– Кошти із перевиконання ми готові віддати на обладнання, щоб лікарня була лікарнею, – зазначив голова районної ради.
При нагоді Володимир Стефанський нагадав керівнику департаменту охорони здоров’я й про відкриття у Кременці судово-медичної експертизи, для початку роботи якої фактично є усе, окрім відповідного фахівця в районі. На що Володимир Богайчук повідомив, що вирішення цього питання у компетенції Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи. І узагалі, у Кременці, мовляв, краще б займалися живими, а не мертвими.
Насамкінець наради перед присутніми виступив міський голова Кременця Олексій Ковальчук. Ще до того як він узяв слово, Володимир Богайчук зазначив, що створення у Кременці окружної лікарні на 80 відсотків залежить від міської ради та міського голови, очевидно, натякаючи на серйозне співфінансування медицини з боку міста.
– Сьогодні усе вирішує громада. Схожу ситуації, яка зараз є у медицини, ми мали з освітою. Врешті-решт потрібно виходити із бюджету, який ми маємо, – зазначив Олексій Ковальчук. – Оптимізація у місцевій медицині також необхідна. Не є таємницею, що багато кременчан їдуть лікуватися у Тернопіль чи Рівне, бо у себе в місті з тих чи інших причин не можуть отримати якісної медичної допомоги. Однак змога надати таку допомогу значно залежить від фінансового забезпечення медичних закладів.
Після наради головні лікарі та керівництво залишилися обговорювати питання у вузькому колі. Та сумнів у тому, що після цих перемовин у кременецькій медицині проблем поменшає, залишився. І узагалі, іноді, після таких нарад здається, що слово «підсумкова» у такому випадку походить не від слова «сума», а від слова «сумно».
Олена ІЛИНИЧ
Джерело: Реально
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.