Василь та Оксана Воєводи із Кременця завжди любили доглядати домашню живність. Але тривалий час мріяли про собаку. Особливо дружина. Врешті такий подарунок їй зробив чоловік. Це був маленький сенбернар, якого господарі і досі пестливо називають Каратиком. Проте його зовнішній вигляд, медалі і титули, які він встиг здобути за три роки, доводять цілком протилежне – з маленького цуценяти він перетворився на мужнього і впевненого у собі собаку – із гордим званням юного чемпіона України.
Згодом господарі побували з ним на багатьох виставках. Там Карат завжди демонстрував свої найкращі вміння та якості. Заслугою цього є і чемпіонська кров, яка тече у його жилах, і хороший догляд господарів, пише Любов Тимчук для газети «Сільський господар плюс».
– Батько Карата, – розповідає подружжя, – був чемпіоном світу, а мама – чемпіонкою України. Тож не дивно, що їхній нащадок має такі хороші дані. Вже у вісім місяців він став чемпіоном України.
Для того, аби придбати маленьке цуценя, подружжя чекало цілий рік. Згодом подружжя Воєводи ознайомилися з особливостями догляду за сенбернарами, їхньою поведінкою та характером. І лише після того, коли Василь та Оксана його придбали, жартують, у їхній сім’ї запанував спокій.
Сьогодні багато хто приїжджає до Кременця помилуватися Каратом, навіть здалеку, привозять до нього самок для спаровування. Відтак нещодавно, радіють його господарі, від Карата у Зборові народилося перше потомство.
Звичайно, аби досягти таких високих титулів, лише хорошої спадковості недостатньо. Потрібен ще й правильний догляд, якісне харчування і тренування. А також велика любов до собаки. Це все Карат отримує від господарів сповна і відповідно віддячує їм.
– Спочатку, коли ми готувалися до першої виставки, – розповідає Василь Дмитрович, – я займався тренуванням Карата сам. Ми щодня їздили на ставок, де виконували різні вправи і бігали. Результату теж досягали обоє. Я, наприклад, – жартує чоловік, – зі 114 кілограмів схуд до 94. А Карат набував нових навичок і демонстрував правильну стійку, пробіжку та виконував команди.
Відповідним був і його зовнішній вигляд – шерсть та зуби, до яких теж прискіпливо ставиться журі. До речі, для тих, хто необізнаний у вимогах щодо виставок собак, дуже дивно чути, що титул чемпіона можна не отримати лише через трохи викривлений зуб. Така ситуація трапилася із знайомою жінкою-собаководом нашого співрозмовника. Після цього її улюбленцеві вирівняли зуб брекетами.
Такі дії, за словами нашого співрозмовника, виглядають дещо дивно, але багато собаківників дотримуються принципу, якщо вже придбали дорогу тварину, то відповідним має бути і догляд за нею.
Так само вважають і наші співрозмовники. Тому приділяють Каратові багато уваги і доглядають його за відповідними стандартами. Для нього купують спеціальні сухі корми, а також відрізки м’яса. До нього додають каші з ячменю і пшениці. Також йому купують йогурти, овочі і фрукти, багаті на вітаміни. Від часу до часу для блиску шерсті Каратові купують червону рибу. Кісток йому господарі не дають, лише хрящі, щоб не пошкодив внутрішні органи та зуби. Водночас їсть собака лише двічі на день невеликими порціями. Тому виглядає він порівняно із собаками своєї породи значно більшим. Важить чемпіон України понад 100 кілограмів. Але навіть із таким пристойним виглядом не виглядає грізним і не є агресивним. Навпаки, собака надзвичайно дружелюбний і залюбки грається із дітьми. А взимку катає їх на санчатах.
– Собаки цієї породи до агресії несхильні, – розповідає пан Василь. – Їх здавна використовували як рятувальників у гірських місцевостях. Зрештою, вони рятують не лише від небезпеки. Сенбернари можуть врятувати будь-кого від самотності і стати найвідданішими друзями.
Любов ТИМЧУК
