В читальній залі бібліотеки Кременецької педагогічної академії на момент відкриття конференції не залишилося жодного вільного місця.
Очолює Кременецьку «Просвіту» Л.А. Следзінська. Надзвичайно ерудована, розумна, з високим рівнем внутрішньої культури, Лілія Адамівна своєю активністю та патріотизмом нікого не може залишити байдужим. Про активність та у доброму сенсі неспокій Лілії Следзінської говорили у своїх виступах і голова районної адміністрації Володимир Козубський, і голова міста Олексій Ковальчук.
Дуже змістовним та щирим видався виступ народного депутата України Тараса Юрика, якого Лілія Адамівна першим запросила до слова і який, здійснивши екскурс в історію створення «Просвіти» на теренах Тернопілля, наголосив, що і в сучасних умовах діяльність активістів товариства залишається не менш актуальною.
Від педагогічного колективу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка просвітян щиро привітала доктор педагогічних наук, професор Валентина Бенера. Глибоке враження справила доповідь доктора історичних наук, професора Ірини Скакальської, котра детально проаналізувала перші кроки роботи просвітян Кременеччини.
Запам’ятався виступ директора Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського, кандидата медичних наук Петра Мазура, котрий з властивим йому почуттям гумору поділився особистим досвідом на ниві просвітництва та відзначив всю важливість просвітницької роботи на сучасному етапі.
Долучилася до виступів і молодь. Студентка 2 курсу педагогічної академії Ганна Ткачук підготувала доповідь, у якій з історичною послідовністю виклала основні віхи розвитку та діяльності товариства «Просвіта».
Вокальне тріо «Мальви» (село Великі Бережці), під керівництвом Світлани Красевич та за музичного супроводу Ігоря Бендасюка, виконало пісні на слова просвітянина Михайла Росоловського. Натхненним, сповненим юного ентузіазму та піднесення був і виступ бандуристки Алли Любої з села Кімната.
Особливо тепло присутні вітали представниць жіночого вокального ансамблю «Гаївчанка», котрі на чолі із своїм художнім керівником Г. Бочелюком виконали низку українських пісень.
У рамках конференції очільниця районної «Просвіти» Лілія Следзінська представила присутнім Івана Дмитровича (позивний «Гуцул») – колишнього воїна-афганця, а тепер командира підрозділу морської піхоти, що чинить опір російській окупації на сході України. Пан Іван на цій неоголошеній війні уже 5-й рік, пройшов через усі «гарячі точки», був поранений, двічі контужений, але пам’ять про те, що його батько постраждав в часи «совєтщини» за патріотичні переконання, а дід був розстріляний енкаведистами, не дає йому морального права скласти зброю.
Сестра Героя Небесної сотні Олександра Капіноса, Наталія, заспівала його улюблену пісню «Хто ти є, Україно моя?».
Із вітальним словом виступила вчителька Старотаразької ЗОШ Ольга Левандовська, просвітянка із 20-річним стажем. Вона згадала перших очільників Кременецької «Просвіти».
Голова Куликівського осередку «Просвіти» Оксана Бегар розповіла про діяльність товариства з перших днів заснування, про те, що просвітяни створили народний хор, ставили театральні вистави, всіляко намагалися розповсюдити ідею національного відродження серед мешканців села, а також як її односельці з ініціативи просвітян сприяли тому, що куликівці одні з перших у Почаївському регіоні перейшли до УПЦ КП. І нову місцеву церкву освятив Святіший Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет.
Творчості Уласа Самчука присвятила свою промову п. Віра Трачук, викладач Кременецького ліцею. Вона детально зупинилася на віхових датах життя та діяльності письменника, відзначивши, що членом товариства «Просвіта» він став у 18-річному віці, коли навчався у Кременецькій гімназії.
Надзвичайно змістовною виявилася і доповідь викладача Кременецької академії Юлії Янчук, що стосувалася участі просвітян у суспільному житті району. Запам’яталися слова про те, що «Просвіта» – це громадська організація, яка повертає Україні забуті імена».
Зі щирим вітанням звернулася до просвітян і представниця польського товариства Кременеччини п. Ядвіга Гуславська. Торкнувшись творчості видатного польського поета Юліуша Словацького, уродженця Кременця, вона наголосила, що історії українського та польського народів вже віками тісно переплетені.
Виступаючи із заключним словом, Лілія Следзінська розповіла про створенням «Літопису діяльності Кременецької «Просвіти» у світлинах».
Хочеться побажати, щоб і надалі просвітяни працювали так натхненно і самовіддано на ниві відродження національного духу народу України.
Ігор АНТОНЮК
