Header Ads

Древні надгробки «оживають» на Монастирському цвинтарі у Кременці 📷

реставрація кладовища у Кременці
Реставрацію надгробків на одному з найстаріших кладовищ Кременця проводить Фонд Культурної Спадщини Польщі. Разом із волонтерами на Монастирському цвинтарі працюють і професори Варшавського університету, мистецтвознавці.

За час роботи на древньому некрополі очистили від заростів десятки надгробків, п’ять надмогильних пам’ятників повністю реставрували. Зокрема і на могилі видатного науковця-ботаніка Віллібальда Бессера та його кращого друга художника Йозефа Сандерса. Відновили й надгробки на могилах директорів та професорів славетного Кременецького ліцею, який, проіснувавши лиш чверть століття (1805-1831), забезпечив місту славу культурно-освітнього центру Правобережної України.

– Проводячи реставрацію на Монастирському кладовищі, ми намагалися максимально відповідально підійти до цих робіт. На жаль, багато пам’ятників і надгробків у дуже поганому стані. Проте, ми робимо усе, аби врятувати та зберегти якнайбільше цінних культурних пам’яток, що є спільними для польського та українського народу, – каже координатор проектів Фонду Культурної Спадщини Польщі Даніель Потканскі.
Ознайомитися та оцінити роботу Фонду та волонтерів до Кременця завітали також представники Міністерства культури Республіки Польща.

Довідка. Монастирський цвинтар у Кременці на згадку про монахів-василіан інколи називають Базиліанським або Василіанським. Василіанський цвинтар – це давня уніатська некрополія, що знаходиться у північній частині міста на схилі гори Воловиця. Кладовище повстало первісно ще як місце поховання отців реформаторів.

Тут поховані викладачі Волинського ліцею, у тому числі знаменитий ботанік Віллібальд Бессер (1784 – 1842), відомий художник, графік Йозеф Заундерс (Сандерс) (1773 – 1853), уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету, який наприкінці життя перебрався у Кременець і тут знайшов місце вічного спочинку; воїни УНР, що полягли в Кременці 1919 році. Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. на Монастирський цвинтар перенесли останки митрополита Олексія (Громадського), який під час війни очолював так звану Автономну Православну Церкву в Україні й трагічно загинув на початку травня 1943року.

Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трохи вище є біла церква-каплиця побудована у стилі класицизму і яка датується XVIII-XIX ст., навколо якої і розташовані старовинні поховання.

Немає коментарів

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.