Header Ads

Друга світова війна в експозиції Кременецького музею

Експозиція у краєзнавчому музеї присвячена темі Другої світової війни, налічує близько 430 експонатів - пише kremenets.city.
Особисті речі, фрагменти зброї, фотодокументи, світлини по вшануванню памꞌяті воїнів УПА та учасників Другої світової війни, свідчення та щоденники очевидців, бойові нагороди, "медальйони смерті", спогади сімей загиблих кременчан та навіть акти розслідування злочинів окупантів у нашому місті.

Про найцінніші й найбільш знакові експонати цього періоду розповідає кандидат історичних наук, викладач КОГПА ім. Т.Шевченка, науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею Олександр Соловей.

 Розпочинає наш екскурс із друкарської машинки, на якій працював сам Євген Коновалець. А ось до музею вона потрапила з української діаспори ще 15 років тому.
“Якщо говорити про хронологію подій, то, можливо, цей експонат не до кінця відповідає цій експозиції. Євгена Коновальця вже не було в живих, коли почалася Друга світова війна, проте друкарська машинка знайшла своє місце в куточку музею, що розповідає про діяльність Організації українських націоналістів на наших теренах”, - каже Олександр Соловей.

“Цінним експонатом,  й таким, що викликає безсумнівний інтерес, є щоденник кременчанина Романа Кравченка-Бережного. Щоденник складається із двох зошитів. Його молодий юнак почав вести з липня 1941 року, занотовуючи й фіксуючи найважливіші події”, - каже науковець.
Особливо багато уваги Роман Кравченко-Бережний приділив трагедії єврейського гетто. Усі записи були нанесені чорнилом та олівцем. Згодом цей щоденник фігурував на Нюрнберзькому процесі, як звинувачувальний документ проти злочинів окупантів. Останній запис у цьому документі датується 17 червня 1942 роком.  Припускають, що у деякі моменти в щоденнику були внесені корективи.

“Як би там не  було, але це не зменшує його цінності, адже цей щоденник - історія з першоджерел, іншими словами, з перших вуст, Роман Кравченко-Бережний зафіксовував дату, місяць конкретних подій, а це дуже важливо для нас, кременчан”, - Олександр Соловей.

  Фото Генріха Германовича - польського фотографа, який у роки війни був науковим співробітником Кременецького краєзнавчого музею, у Польщу виїхав у 1943 році. Його фото вважають прямими свідченнями окупації міста німецькими військами.
“Серед його знімків є такі, на яких зображено як горіло єврейське гетто, є руїни спаленого Кременця. Так, фото зроблено під загрозою життю і наочно засвідчують німецький окупаційний режим та його наслідки на території нашого краю”.

 Діорама битви у Шпиколосах у липні, 1943 рік. Відтворює трагедію самого села.
“Замість української поліції, німці набрали поляків, а це спровокувало українсько-польські протистояння війни”.

Протистояння переросло у конфлікт. На околиці села підпалили будинок поляка. Польська громада села Шпиколоси не зазнала значних втрат.

“У церкві, яка стояла на околиці села, знайшли шинель, припускаю, що у цьому храмі переховувалися вояки УПА”, - каже Олександр Соловей.

Каральний загін німців в кількості 300 чоловік спалив все село, а 15 липня 1943 року знищили й церкву.

Ще одним цікавим експонатом є список розстріляних студентів на початку війни органами НКВС.
Є ще так званий “медальйон смерті”, у якому містилася інформація і дані про солдат. А саме: військове звання, місце народження, група крові і прізвище найближчого родича. Останнє вказували для того, щоб ідентифікувати особу загиблого.

Один медальйон залишали у генштабі, а інший – передавали у військкомат.

 У 1943 році їх відмінили, залишивши лише військову книжку, з того часу різко збільшилася кількість зниклих військових.

“А ось до музею цей експонат потрапив ще, мабуть, 20 років тому із села Катеринівка, що на Кременеччині”, - зазначає Олександр Соловей.

 Ще один, не менш значущий експонат, - цінне фото Генріха Германовича “Відзначення проголошення Акту відновлення Української Держави у Львові Степаном Бандерою”. На фото зображено колону хлопців у вишиванках на білих конях.
“Ця світлина справді знакова, тому що передає події початку війни”, - каже Олександр Соловей

Каркас сідла із повстанського загону Хрона-Климишина в Антонівцях  та інші фрагменти зброї.
Листи-трикутники

  “Це листування солдат із рідними. Такі листи не складали у спеціальні конверти, а просто згортали у форму трикутника і зверху писали адресата”, - розповів науковий співробітник музею. Такі листи зберігаються не тільки в експозиції, а й у фондах музею.

Є бойові нагороди  
У музеї розповіли, що експозицію неодноразово поповнюють самі містяни. Приміром, кременчанин Олег Бендасюк, приніс до музею 30-кілограмовий люк від танку Т-34, який знайшов у себе на земельній ділянці.

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.