В одному з мальовничих місць між лісових схилів Кременецьких гір, що на Тернопільщині розмістилось невелике стародавнє місто Кременець.
Раніше місто відносилось до історико-географічного регіону Волині. Місцеві гори дуже багаті на мінерали кременю, звідси й назва міста. Не дивлячись на те, що це невелике місто, інтерес з боку туристів тут зростає, оскільки Кременець дуже мальовничий. Існує думка, що Кременець, завдяки своєму силуету та рельєфу нагадує Баварію або австрійські поселенні в передгір’ї Альп. Якби це місто було б побільше, наприклад разів у двадцять, то зайняло б конкурентне місце серед таких важливих туристичних центрів західного регіону України, як Чернівці або Львів. Кременець має свою довгу історію існування, за часів коли перебував під керівництвом шести різних держав – Галицько-Волинської Русі, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої. З 1793 року Російської імперії, потім знову Польщі, а з 1939 року в СРСР. І вже з 1991 року в Україні.Історія міста тісно переплітається з одною із його основних пам’яток, це величезна фортеця на Замковій горі. Згідно з припущеннями істориків фортифікаційна будівля з’явилась на замкові горі приблизно в XVII столітті. І довгий час вважалася найбільшою і найпотужнішою оборонною спорудою того часу. Підтвердженням тому, треба взяти до уваги, той факт, що ледве не єдиною фортецею Київської Русі, яка змогла витримати натиск Монголо-татарської орди в 1240 році була саме Кременецька фортеця. В XVI століття цей замок був подарунком короля Сигизмунда своїй жінці Боні Сфорца, неаполітанській принцесі. Королева володіли цим замком протягом 20 років. Практично зразу після отримання подарунка, вона віддала наказ про посилення укріплення замку. Сама королева Боні Сфорца була красива, яскрава та неординарною особистість, про яку до сих пір ходять багато чуток та легенд. Часто в них озвучується те, що королева була відьмою, яка отруїла свою невістку. За деякими переказами відомо, що вона сховала на Замковій горі багато своїх скарбів і тепер щороку на Великдень по руїнах ходить її привид. Кажуть, що якщо знайдеться сміливець, якого не злякає привид королеви і він поцілує її, то з вуст зможе забрати ключ до дверей, за якою сховані скарби. Та відкрити ці двері необхідно до того як пролунає останній дзвін дзвіниці, інакше двері закриються, а невдаху привид забере з собою.
Фортеця , якій вдалося витримати натиск військ Хана Батия на протязі шестиденної засідки в 1648 році, пала під натиском козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького. З тих пір, Кременець утратив своє оборонне значення, а фортеця лишилась лежати в руїнах. Все, що збереглося до наших часів, це кілька фрагментів стін замку та башта з готичним арочним проїздом.
Незважаючи на те, що замок не був відновлений, і все, що ми можемо побачити на його місці, це залишки Кременецького замку, які справляють на кожного сильні враження, а з Замкової гори відкривається приголомшливий вид на архітектурний ансамбль міста. Старовинний Кременець на півночі Тернопільщини, можна без перебільшення назвати музеєм під відкритим небом. Місто було свідком бурхливої історії. Кожна історична епоха залишила тут свої неповторні релли. Крім, руїн замку Кременець має ще декілька старовинних пам’яток. Найкрасивіше місце Кременця – це комплекс споруд Єзуїцького монастиря і колегіуму. В зовнішньому та у внутрішньому вигляді тісно переплилися два популярних архітектурні стилі – це ігристе арококо та величаве барокко. Комплекс складається з двох навчальних корпусів, які прилягають до костелу. Нині, це Преображеська церква.
У XVIII столітті Єзуїтський колегіум вважався одним із найбільших просвітницьких центрів на заході. Зараз в цій будівлі розташувався Кременецький педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка.
Прямо навпроти Єзуїтського монастиря знаходиться головна прикраса Кременця – Миколаївський православний собор, який в 19 столітті був перебудований із Трансисканського костелу в Православний монастир. Сам костел з’явився тут ще в 1631 році. Після проведення реставраційних та реконструкційних робіт Ренесансmкий монастир став храмом з пишним барочним стилем.
Кременець невеличке місто і всі його пам’ятки розташовуються в безпосередній близькості один від одного, тому туристи і мандрівники ознайомлюючись із цим чудовим та незвичайним містом та його історією та неповторним духом виділяють один день, але й цього достатньо, щоб надовго залишити спогади про місто Кременець.
Джерело: tourbaza.com
