Посилання
Надзвичайно цікаву та зворушливу історію про один з експонатів розповіли у Кременецькому обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького. Науковий працівник Оксана Зуб детально описала появу у музеї рояля «Калісія». Музичний інструмент виготовили на спеціальне замовлення польського телебачення 40 років тому. У 2006 році він дістався у спадок Кременцю від польської письменниці та науковиці Марії Данілевич-Зелінської пише Терен.
[ads-post]– У 20-30-тих роках минулого століття вона не раз приїжджала до Кременця досліджувати історію знаменитого на всю Правобережну Україну Кременецького ліцею, працювала над створенням виставки «Словацький на тлі епохи» (1939) і, можливо, – з думками про майбутній музей великого Кременчанина у родинній садибі його батьків, – розповідає Оксана Зуб.
Через багато десятиліть Марія Данілевич зустрілася у Португалії з майбутнім директором музею Тамарою Сеніною, котра й розповіла про роботу над створенням музею. Мабуть, саме тоді й народилася ідея заповісти закладу певну суму коштів, яку згодом витратили на придбання експонату.
– Безперечно, рояль, занесений до «Книги вступу» музею, має свій інвентарний номер, як і належить будь-якому музейному експонату. І, як кожен експонат, він теж має свою детальнішу «біографію». Історія цього роялю розпочалася ще в 1979 році, у Польщі, в місті Каліш Вєлькопольського воєводства, де він «народився», тобто був виготовлений на фабриці музичних інструментів на спеціальне замовлення польського телебачення. Ім’я своє – «Калісія» – теж отримав від назви «родинного» міста, – йдеться у розповіді.
Сьогодні музичний інструмент є не просто експонатом, а й душею музейного «Салону Соломеї» (Соломея Бекю – мати Юліуша Словацького – авт.). Біля нього часто збираються творчі люди, інтелігенція України та Польщі. До його клавіш не раз торкалися відомі музиканти. У такі моменти музей наповнюється неповторною романтичною атмосферою – творчості та науки, як цього колись хотіла та заповідала Марія Данілевич-Зелінська.
