Слідкуйте за гривнею. Чому багаті готуються до смутних часів в Україні, - фінансист

Як не крути, а поки єдиним масовим ринковим фінансовим інструментом в Україні є гривня... І хоча нещодавно я вже писав про неіснуючу фондовому ринку в Україні, останні події на політичній арені країни з новою силою змушують журитися про нерозвиненості української фінансової системи. Якби ми мали справжній ліквідний ринок з різноманітністю інструментів, ми по його реакції швидко визначили б «Who is who?» в політиці, і не довелося б людям дарма обзиватися в фейсбуці. Про це йдеться в статті викладача Единбурзької бізнес-школи Івана Компана для «Нового Часу».

Але, як не крути, а поки єдиним масовим ринковим фінансовим інструментом в Україні є гривня, і саме її курс по відношенню до долара сприймається людьми, як саме об'єктивне відображення дійсності. І, якщо глянути на табло обмінників, то поточна ситуація і майбутні перспективи виглядають просто блискуче. Судячи зі стану валютного ринку, всі заяви нових і старих лідерів, повернення біженців і призначення «нових облич» на високі посади, що трапилися протягом останніх місяців, повністю відповідали очікуванням українського народу.
На перший погляд, що ж тут дивного, адже за те, що відбувається проголосували майже три чверті виборців, а це доросла активна частина населення країни, від якої, власне, і залежить її майбутнє.
Але, якщо так, то як тоді бути з твердженням, що саме яка не голосувала за нового президента чверть є творцем і володарем всіх матеріальних багатств країни? Я маю на увазі той самий принцип Парето, про який останнім часом все стільки говорять. У застосуванні до нашої ситуації він говорить, що 20% населення створює 80% всіх її багатств. Саме вони, згідно поширеній думці, голосували проти нового президента, тепер незадоволені тим, що відбувається і з тривогою дивляться в майбутнє. А, отже, повинні без зволікань взяти всю готівкову гривню в осередках і на рахунках і поміняти на долари. Тим більше, що в наші дні, в хороших банках, online сервіс з обміну валюти працює чудово - швидко і без жодних ризиків.
Як ви самі бачите, цього не сталося. Можна заперечити, що стабільність гривні допомогли зберегти зовнішні, більш значущі чинники. Частково так: «заробітчани» гроші шлють справно, кон'юнктура на дуже важливих для України сировинних ринках в останні місяці цілком сприятлива, спрацювала горезвісна сезонність, а інвестори в ОВДП принесли в країну купу валюти.
Все це, звичайно, вірно, але якщо б населення, нехай навіть 20%, але контролюючі 80% багатств, рвонуло в сторону обмінника, то ніякі високі ціни на сировину нікого б не врятували. Як не врятували в 2014 році. А зараз, ви самі свідки, навіть спроби бігти до обмінника не було. Тиша, гладь і повна впевненість в завтрашньому дні? Виходить, що і та чверть, що проголосувала проти, насправді «за». Який цинізм! Невже однією рукою чорнять в фейсбуці нову владу, а інший підписують договори на гривневі депозити в українських банках?
Звучить дивно і мимоволі трансформує принцип Парето в те, що 20% українців є носіями 80% лицемірства, в чому я дуже сумніваюся. Швидше за все, до обмінника просто нема з чим бігти.
Ні, гроші є, але неактивне більшість імущих, найімовірніше, вже давно обміняв гривні на долари, вважаючи за краще не ризикувати. Якісь суми в місцевій валюті на депозитах і в панчохах, звичайно, залишилися, але ними ринок не перевернеш, та й заради дрібниці метушитися не хочеться. Більш інвестиційно-активні громадяни, що долаються жадібністю і не відають страху, вклалися в ОВДП, обсяг яких зростає завдяки небаченій в своїй безвиході щедрості українського уряду, що бере в борг під шалені відсотки. Ризиковано, звичайно, але за таку прибутковість можна і понервувати. Головне, встигнути втекти з-під уламків піраміди.
Так що далеко не факт, що нинішня стабільність гривні - реальне відображення того, як люди ставляться до ситуації в країні. І, якщо версія про те, що шухеру в обмінниках немає тільки тому, що все вже давно підготувалися, обмінявши старі запаси на долари, а нові запаси просто не створюються, то, на мій погляд, це вже саме по собі «шухер». І каже він про те, що з середнього класу ніхто в реальний сектор інвестувати не має наміру. Тому що в доларах і євро в українську економіку інвестувати не можна, в них можна тільки перечікувати смутні часи.
А якщо заможний клас чекає смутних часів, то, швидше за все, вони і настануть. А тоді, все це мудрування ні до чого. Для виживання важливо лише одне: «Дасть МВФ в борг чи ні?». Хоча з огляду на новій реальності це питання, схоже, може змінитися на: «А чи не послати нам МВФ?». Напевно, щоб швидше розпродатися за копійки, на радість олігархам. Ну, а в цьому випадку, все, взагалі, простіше простого, або, як зволить виражатися нове покоління реформаторів, «ізі пізі лємон сквізі».

Новини партнерів

Останні новини

Оголошення