НА ЗЛАМІ ЕПОХ (Кременеччина у 1917-1920 роках). Черговий історичний екскурс

Продовжуємо занурюватись в історію рідного міста. Антигетьманський виступ та відновлення влади УНР на Кременеччині.

Загальна зміна суспільно-політичної ситуації в Україні не могла не зачепити і Кременеччини. Утворення в ніч з 13 на 14 листопада Директорії як керівного органу антигетьманського повстання призвів до нового громадянського конфлікту. Але вагомим чинником у цьому конфлікті відігравали німецькі окупаційні війська, від позиції яких залежав успіх однієї чи іншої сторони. Про те, що настрої навіть в гетьманській армії були не прихильні гетьману П. Скоропадському, свідчить факт арешту у Рівному 24 листопада 1918 року німцями старшин 5-го пішого Кременецького полку під командуванням хорунжого Нікітенка значкових Шокуна та Єремієва, хорунжих Бублика, Мандзюка, Якобчука, Задорожного, Бутака, ранговий Ілліна.[68] Очевидно на той час німці чітко не визначилися у суті суспільно-політичних змін, та повели себе як давні союзники Скоропадського. Але 16 грудня за сприяння Кременецької міської думи вони були звільненні.
Тому в різних районах України події перейшли в активну фазу у різні періоди часу. У Кременці це сталося в ніч з 4 на 5 грудня, коли в місто увійшли військові підрозділи повстанців, складені з жителів Кременецького повіту і оточили гетьманську дружину, складену з офіцерів і гетьманських службовців в приміщенні ліцею. Після кількагодинного бою в ліцеї і центрі міста заатаковані піддалися, після того, як з околиць підійшла допомога атакуючим(очевидно, що ця акція відбулася за попередньої домовленості з німецьким комендантом, так як ще 9 грудня німецький гарнізон був у місті. Напевно німці у конфлікті зайняли нейтральну позицію). В битві з двох сторін було убито і поранено кілька десятків чоловік. Місто було захоплене загонами без порядку і дисципліни, розпочалися грабунки і арешти. Між іншим був забитий обиватель земський Маслов, заарештовані в Кременці і побиті в Борках відділом Золотаренського начальник повітової поліції Ковальський, начальник районної поліції Пітровський і земський урядник Пзуба. Винищення прихильників гетьманської влади відбувалися і пізніше, про що свідчать записи у міських метричних книгах: «22-24 (стар. стиль) - штабс-капітан штабу 11 армії Іван Максимович Сапоненко, 35 р., убитий в бою з петлюрів., 22-27 – поручик Михайло Михайлович Кар пінський, 21 р., убитий в бою з петлюрів., 26-28 – вартовий Микола Єфремович Єфремов, 37 р., убитий петлюрів. на своїй квартирі.»
Проблема колишніх військовослужбовців армії Скоропадського – членів добровольчих дружин, вихідців з Кременця, була злободенною ще цілий місяць. У зв’язку із успіхом повстання вони були ув’язненні як у Кременецькій в’язниці, так і у Рівному та Дубно. Як і в попередньому випадку, Кременецька міська дума взяла активну участь у їх вивільненні, мотивуючи свою турботу тим, що більшість стало дружинниками не по своїй волі, а через примус. В січні вони були звільненні і відзначали досить добре відношення до себе представників нової влади перебуваючи у своєму незавидному становищі.
Відповідно до оголошення повітового комісара Коваля від 10 грудня 1918 року у Кременецькому повіті було встановлено владу Директорії та запроваджувалися заходи на відновлення порядку. Одночасно маховик повстанської анархії у краї розкрутився, і повстанські загони, здолавши гетьманську владу, розпочали діяльність на «власний розсуд», заявляючи про різні політичні та ідеологічні орієнтації, а фактично здійснюючи грабунок населення. Тому одним із одних завдань нової влади це була ліквідація «політичних банд». Як прилад можна навести долю загону під проводом Чабана(родом із села Синівці), який діяв в околицях Кременця, та заявив про свою приналежність до більшовицької ідеї. Після укладення договору з петлюрівцями, вирушив з Кременця до Дубна залізницею, по дорозі біля Смиги поїзд зупинили петлюрівці і оточили їх, відібравши ротних і Чабая. Раптом розпочався між ними бій. Всі ротні і Чабай були убиті. Ще один «партизанський» загін в околицях Кременця діяв під проводом «Марусі», та базувався у селі Підлісці.
Відповідно до наказу Отамана республіканського петлюрівського загону попередні органи влади мали скласти свої повноваження, а саме: старости, державна варта, цензова міська управа та земська управа, а склад міської думи зберігався до нових виборів.
В середині січня на повітовому з’їзді у Кременці на Всеукраїнський Трудовий конгрес від Кременеччини було обрано Петра Ясенчака, Чернія, Бобчука, Байца.
Далі буде ...

Коментарі

Загрузка... Вхід...
Тут немає коментарів Будь першим!

Написати нового коментаря

Comments by

Новини партнерів

загрузка...

Останні новини

Оголошення

загрузка...