Header Ads

Жителям Тернопільщини загрожує лептоспіроз?

У Тернопільській області лептоспіроз є найбільш розповсюдженим зооантропонозним захворюванням, для якого характерна літньо-осіння сезонність, пік якої припадає на серпень-вересень.
Це зумовлено підвищенням чисельності мишовидних гризунів, активним відпочинком на природі, купальним сезоном, риболовлею та проведенням сільськогосподарських робіт. Тому в області в літньо-осінній період року прогнозується збільшення випадків захворювання людей на лептоспіроз.
За результатами оцінки багаторічної динаміки захворюваності, епідемічна ситуація щодо лептоспірозу розцінюється як нестійка. Щорічно реєструються спорадичні випадки захворювання серед людей. Показник захворюваності є стабільно високим і перевищує середні державні показники.
В 2017 році зареєстровано 2 випадки лабораторно підтвердженого лептоспірозу в жителів Борщівського району та м.Тернополя. Умовами, які сприяли зараженню є ведення домашнього господарства, догляд за сільськогосподарськими тваринами без засобів захисту при наявності мишовидних гризунів.
Враховуючи, що Тернопільська область залишається в числі тих територій, де ризик захворювання лептоспірозом населення залишається високим, хочеться нагадати окремі аспекти епідеміології лептоспірозу та основні профілактичні заходи.
Лептоспіроз – це інфекційне захворювання з переважним ураженням капілярів печінки, нирок, нервової системи, яке супроводжується загальною інтоксикацією, гарячкою, жовтяницею, геморагічним синдромом і нирковою недостатністю.
Збудниками даного захворювання є різні види патогенних лептоспір. Резервуаром – дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші, ондатри), свійські (свині, собаки, рідше – ВРХ) й промислові (нутрії, песці) тварини, які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею.
Основний механізм передачі – фекально-оральний, який реалізовується переважно водним шляхом (купання, риболовля, вживання води з відкритих водойм, сільськогосподарські роботи на зволожених місцевостях тощо). Можливе зараження при споживанні харчових продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів і фруктів), а також м’яса, молока від хворих тварин. Трапляється й контактне зараження при догляді за тваринами, їх забої, у разі покусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри тощо.
Хвора людина не становить небезпеки щодо зараження інших людей.
Сприйнятливість загальна, однак найбільший відсоток захворілих припадає на населення працездатного віку (30-60 років), чоловічої статі, мешканців села.
Інкубаційний період захворювання від 1 до 20 діб, частіше – 7-14. Для лептоспірозу характерний поліморфізм клінічних проявів, що ускладнює своєчасну діагностику та веде до пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.
При постановці діагнозу враховують епіданамнез: наявність гризунів у житлових і складських приміщеннях, можливість забруднення випорожненнями цих тварин джерел водопостачання і харчових продуктів, контакт із хворими сільськогосподарськими та свійськими тваринами. Важливо з’ясувати професію захворілого, а також можливий зв’язок з природними чи штучними водоймами.
Для підтвердженням діагнозу використовують серологічні дослідження сироватки крові хворих на наявність специфічних антитіл до збудників лептоспірозу.
Головну роль у системі заходів профілактики відіграє проведення дератизації, яка сприяє зниженню чисельності популяції гризунів та відповідно зменшенню циркуляції збудників на даній території.
Запобіжними заходами є й впорядковування територій населених пунктів, в т.ч. територій прилеглих до ринків, дворів, не допущення несанкціонованих звалищ побутових відходів – місць виплоду гризунів.
В індивідуальному аспекті профілактичні заходи включають дотримання правил особистої гігієни, ветеринарно-санітарних вимог при догляді за тваринами, захист житлових, складських приміщень від проникнення гризунів, унеможливлення забруднення харчових продуктів та джерел водопостачання їх випорожненнями.
Слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах, використання води відкритих водойм для пиття і господарських потреб.
Рекомендую при перших ознаках захворювання звертатись до лікаря – не займатись самолікуванням!
Нагадую, що лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «ТОЛЦ МОЗУ» проводить лабораторні дослідження сироваток крові хворих на лептоспіроз та встановлює інфікованість мишовидних гризунів лептоспірами.
Зокрема, обстеженню підлягають хворі з первинним діагнозом: лептоспіроз, лихоманка нез’ясованого ґенезу та особи, в анамнезі яких – покус чи інше пошкодження шкіри мишовидними гризунами, повідомили у ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України.
Джерело: Реально
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.