Header Ads

НА ЗЛАМІ ЕПОХ (Кременеччина у 1917-1920 роках). Черговий історичний екскурс

Продовжуємо занурюватись в історію рідного міста. Антигетьманський виступ та відновлення влади УНР на Кременеччині.

Загальна зміна суспільно-політичної ситуації в Україні не могла не зачепити і Кременеччини. Утворення в ніч з 13 на 14 листопада Директорії як керівного органу антигетьманського повстання призвів до нового громадянського конфлікту. Але вагомим чинником у цьому конфлікті відігравали німецькі окупаційні війська, від позиції яких залежав успіх однієї чи іншої сторони. Про те, що настрої навіть в гетьманській армії були не прихильні гетьману П. Скоропадському, свідчить факт арешту у Рівному 24 листопада 1918 року німцями старшин 5-го пішого Кременецького полку під командуванням хорунжого Нікітенка значкових Шокуна та Єремієва, хорунжих Бублика, Мандзюка, Якобчука, Задорожного, Бутака, ранговий Ілліна.[68] Очевидно на той час німці чітко не визначилися у суті суспільно-політичних змін, та повели себе як давні союзники Скоропадського. Але 16 грудня за сприяння Кременецької міської думи вони були звільненні.
Тому в різних районах України події перейшли в активну фазу у різні періоди часу. У Кременці це сталося в ніч з 4 на 5 грудня, коли в місто увійшли військові підрозділи повстанців, складені з жителів Кременецького повіту і оточили гетьманську дружину, складену з офіцерів і гетьманських службовців в приміщенні ліцею. Після кількагодинного бою в ліцеї і центрі міста заатаковані піддалися, після того, як з околиць підійшла допомога атакуючим(очевидно, що ця акція відбулася за попередньої домовленості з німецьким комендантом, так як ще 9 грудня німецький гарнізон був у місті. Напевно німці у конфлікті зайняли нейтральну позицію). В битві з двох сторін було убито і поранено кілька десятків чоловік. Місто було захоплене загонами без порядку і дисципліни, розпочалися грабунки і арешти. Між іншим був забитий обиватель земський Маслов, заарештовані в Кременці і побиті в Борках відділом Золотаренського начальник повітової поліції Ковальський, начальник районної поліції Пітровський і земський урядник Пзуба. Винищення прихильників гетьманської влади відбувалися і пізніше, про що свідчать записи у міських метричних книгах: «22-24 (стар. стиль) - штабс-капітан штабу 11 армії Іван Максимович Сапоненко, 35 р., убитий в бою з петлюрів., 22-27 – поручик Михайло Михайлович Кар пінський, 21 р., убитий в бою з петлюрів., 26-28 – вартовий Микола Єфремович Єфремов, 37 р., убитий петлюрів. на своїй квартирі.»
Проблема колишніх військовослужбовців армії Скоропадського – членів добровольчих дружин, вихідців з Кременця, була злободенною ще цілий місяць. У зв’язку із успіхом повстання вони були ув’язненні як у Кременецькій в’язниці, так і у Рівному та Дубно. Як і в попередньому випадку, Кременецька міська дума взяла активну участь у їх вивільненні, мотивуючи свою турботу тим, що більшість стало дружинниками не по своїй волі, а через примус. В січні вони були звільненні і відзначали досить добре відношення до себе представників нової влади перебуваючи у своєму незавидному становищі.
Відповідно до оголошення повітового комісара Коваля від 10 грудня 1918 року у Кременецькому повіті було встановлено владу Директорії та запроваджувалися заходи на відновлення порядку. Одночасно маховик повстанської анархії у краї розкрутився, і повстанські загони, здолавши гетьманську владу, розпочали діяльність на «власний розсуд», заявляючи про різні політичні та ідеологічні орієнтації, а фактично здійснюючи грабунок населення. Тому одним із одних завдань нової влади це була ліквідація «політичних банд». Як прилад можна навести долю загону під проводом Чабана(родом із села Синівці), який діяв в околицях Кременця, та заявив про свою приналежність до більшовицької ідеї. Після укладення договору з петлюрівцями, вирушив з Кременця до Дубна залізницею, по дорозі біля Смиги поїзд зупинили петлюрівці і оточили їх, відібравши ротних і Чабая. Раптом розпочався між ними бій. Всі ротні і Чабай були убиті. Ще один «партизанський» загін в околицях Кременця діяв під проводом «Марусі», та базувався у селі Підлісці.
Відповідно до наказу Отамана республіканського петлюрівського загону попередні органи влади мали скласти свої повноваження, а саме: старости, державна варта, цензова міська управа та земська управа, а склад міської думи зберігався до нових виборів.
В середині січня на повітовому з’їзді у Кременці на Всеукраїнський Трудовий конгрес від Кременеччини було обрано Петра Ясенчака, Чернія, Бобчука, Байца.
Далі буде ...
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.