Header Ads

На чию користь обласний статус Кременця?

На одній із зустрічей на обласному рівні було задане риторичне питання: «Хто має користь із територіальної реформи на даний час?»

Відповідь прозвучала неприємна – органи місцевого самоврядування. Місто Кременець не є з тих, які стали центрами об’єднаної територіальної громади, але змінили свій статус, «отримавши» обласний. Як же скористалося керівництво міста таким здобутком і кому це принесло користь? І відповідь прозвучить як в області – скористалися органи місцевого самоврядування, у даному випадку сама Кременецька міська рада.
Напевно головним «досягненням» теперішнього керівництва Кременця стало стрімке збільшення чисельності чиновників, що було зумовлено формуванням відділів виконавчої влади. На кінець 2016 року штатний розпис передбачав 83 одиниці, фактично зайнятих 73. Це кінець? Далеко ні. На 23 сесію, яка має відбутися 17 лютого, у проекті рішення пропонується створити відділ з питань цивільного захисту населення, взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи, ввівши посаду начальника відділу (зрозуміло, що «начальник» має мати підлеглих – а отже будуть старші спеціалісти, спеціалісти і т.д.) та ввести в структуру Управління соціального захисту населення ще дві посади, збільшивши даний відділ до 23, а чисельність апарату Кременецької міської ради до 86 чоловік – до «заповітної» кількості 100 рукою подати. Що цікаво, на 69 тисяч чоловік населення району справлявся відділ «собезу» у кількості 48 працівників, а на неповних 22 тисячі міського населення уже клопочуться про 23 працівника. Проста арифметика: районний працівник справлявся із умовних 1,5 тис. осіб району, а міський із тисячею – де ефективність праці? Таким чином взагалі збільшилася чисельність працівників даного управління – у сумі у межах району їх нараховуватиметься 63 чоловіка, а у перспективі буде почаївський та ін. І хто від того виграє, на що підуть гроші – на поліпшення соціальної підтримки населення, чи утримання тих осіб, які цією підтримкою будуть займатися?
Але повернемося до фінансів. Вічний «плач Ярославни» Кременецької міськради про нестачу коштів якось ніяк не в’яжеться із тими витратами, які здійснюються на апарат управління. Так, минулого року, на державне управління містом, згідно «Звіту про виконання загального фонду міського бюджету за 2016 рік», було виділено 5 721,8 тис. грн., хоча ця сума значно більша, так як у неї не враховані витрати на відділи управління освітою, соціального захисту, культурою та ін. На протязі усього попереднього року сума 4,5 млн. грн., закладена у бюджеті, на кожній сесії поступово збільшувалася, досягши певної позначки (за нашими загальними підрахунками досягнувши більше 6 млн. грн.). Чому ж дана сума не була озвучена заздалегідь, наперед? Керівник фінвідділу Н. Тімахова на сесіях зазначала, що закласти суму на оплату праці проблематично, так як важко визначити ранг та вислугу особи, яка прийде на посаду. Але початок року показав, для чого це робилося. Витяг із відповіді на депутатське запитання Сильвеструка О.: «…73 штатні одиниці на оплату праці використано кошти в сумі 3 594,0 тисяч гривень. Із даної суми заробітної плати допомога на оздоровлення становить 181,1 тисяч гривень або 5% від загального фонду оплати праці, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань – 249, 0 тисяч гривень, або 7% фонду заробітної плати. Сума нарахованих премій за 2016 рік становить 854,9 тисяч гривень (23,7% фонду). Основна заробітна плата … нарахована в сумі 2 309,0 тисяч гривень.» Ось так, пані Тімахова так важко розраховувала обсяг заробітної плати, що на премію вийшло 854 тис. гривень на 73 штатні одиниці. А тепер врахуйте, що на займані посади працівники приходили на протязі року – від січня до вересня. Навіть при таких «розкладах» на кожного працівника міськради припало по 11 тисяч гривень премії. За які такі досягнення у розвитку міста – загадка.
Але повернемося до поточного року. У міському бюджеті на 2017 рік було передбачено 6 214 600 грн. для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування Кременця. І ось, не пройшло і два місяці. Витяг із проекту рішення на 23 сесію Кременецької міської ради: «Збільшити видаткову частину … Кременецька міська рада 1 126 000 гривень, у тому числі (прим. авт.), заробітна плата 400 000 гривень, нарахування на заробітну плату 88 000 гривень …інші видатки органи місцевого самоврядування 88 000 гривень. Відділ культури і туризму, інші видатки, органи місцевого самоврядування 24 000 грн., відділ освіти, методична робота 100 000 гривень, група централізованого господарського обслуговування 10 000 гривень, нарахування на заробітну плату методична робота 22 000 гривень, група централізованого господарського обслуговування 13 200 гривень, Управління соціального захисту, заробітна плата 573 700 гривень, нарахування на заробітну плату 126 300 гривень.» Можливо заскладно, але це наведено для розуміння ситуації, а загальна сума коштів, яка має виділитися для забезпечення органів місцевого самоврядування Кременця становитиме 1 495 200 гривень. Додамо стартову і отримаємо 7 709 800 грн. – ціна, яку платить місто за те, що хтось не порахував, у що обійдеться місту необдумане розширення штату. І це ще не кінець.
Кілька слів про економію коштів. У 2015 році міська рада витратила 1 466,80 гривень на оплату послуг для публікації матеріалів, оголошення та вітань у газеті «Діалог», у 2016 році на ці ж потреби – 3 075,00 гривень. Але, у тому ж 2016 році міський голова витратив 72 450 гривень на друк дев’яти номерів газети «Галицько-Волинський вісник», новий договір підписано на 2017 рік. Чи не за дорога ціна місту для висвітлення ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОЇ РАДИ (принагідно зауважу, що ЖИТТЯ МІСТА і далі, в основному, висвітлює «Діалог»)?
Джерело: Погляд
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.