Header Ads

Життя Кременця в першій половині 1919 року

НА ЗЛАМІ ЕПОХ (Кременеччина у 1917-1920 роках). Продовження...

Певні зміни зачепили і владне життя міста. Відповідно до розпорядження Директорії за міською думою була закріплена назва міська демократична дума.
Після виходу указу Директорії про ліквідацію старих структур влади А.К. Роієвський, міський голова, подав у відставку, а виконуючим обов’язки з 2 січня призначено Аріеля Яковлевича Кременецького. На цій посаді він перебував до своєї відставки у березні того ж року, після чого міським головою обрано Цайтца Миколу Йосиповича.
Відбулися і певні зміни і у правлінні міської думи. Повноваження голови міської думи Козубського Б. припинилися 1 січня 1919 року, але рада вирішила їх продовжити до часу нових думних виборів. На місце його заступника Павловського В.С. обрано Шумського М.Д.
В перших числах лютого владну верхівку міста сколихнув скандал. Він був зумовлений доносом колишнього голови міської думи та міського голови Роієвського на ім’я повітового комісара Коваля. Суть цього доносу була у звинуваченні провідних членів думи у більшовизмі, участі у різноманітних деструктивних зборах, аморальності та навіть работоргівлі, причому звинувачення висувалися кожній конкретній особі. Текст цього документу був зачитаний на засіданні міської думи 2 лютого, що викликало велике обурення депутатів. Ними було прийняте рішення про опублікування цього доносу для ознайомлення з його змістом населення для того щоб показати справжнє лице колишнього міського чільника.
З цього часу міська влада реорганізацій не зазнавала, і залишалася в такому складі до більшовицької окупації червня – липня 1919 року.
Основним завданням Кременецької міської демократичної думи було вирішення перш за все соціальних проблем, і головне продовольчої та забезпечення міста паливом у зимовий період. Ще 9 грудня 1918 року міська дума закупила у відступаючого німецького гарнізону продукти та зерно. Грошей у казні в цей час не було, і оплату здійснив житель міста Кронберг, якому влада повернула гроші в січні 1919 року. У березні міська дума провела торгову операцію по закупці цукру у підрозділу Січових стрільців, але перепродала його населенню по вищій ціні. З метою нормування продажу продуктів харчування у місті були введені картки на купівлю продуктів, які завірялися уповноваженим Волинської губернської земської управи. Постійно відмічалася велика дорожнеча на найбільш необхідні товари. У зв’язку з цим місцева влада надавала фінансову допомогу найбіднішим верствам населення(на місто з трьох мільйонів карбованців на Волинську губернію було виділено лише десять тисяч), видавала цим категоріям населення хліб та дрова безплатно, а малозабезпеченим продавала ці товари пільговим цінам. Складним було і становище службовців, яким досить часто заробітню платню виплачували наперед з добавкою на здорожчення. Було звернуто увагу на боротьбу із спекуляцією, особливо пов’язану із незаконним продажем золота. Стосовно спекулянтів запроваджувався арешт суд розгяд справи через військово-польові суди, а товар вилучався. Слід відмітити, що для торгівлі цього часу взагалі досить характерною була анархія. Дровами місто забезпечувалося з тих лісових ділянок, які міська дума закупляла.
Для ліквідації наслідків військових дій для цивільного населення діяла повітова оціночна комісія по розгляду збитків населенню військовими діями, головою якої був Лобанів, секретарем – Іванов.
Основою фінансової діяльності міської влади був земський збір та податок з оренди. У зв’язку із нестачею готівки, у лютому місяці прийняте рішення про випуск місцевих грошових знаків обсягом два мільйони рублів. Разом з тим фінансове життя міста продовжувалося, про що свідчить збереження та довіра до вексельної системи позики.
Складною була проблема медичного забезпечення населення. Основу медичних спеціалістів становили приватні лікарі, на послуги яких кремен чани коштів не мали. На цьому тлі вигідно вирізнявся лікар В.І. Виноградов, який брав платню за медичні послуги з багатших верств населення, а бідних лікував безкоштовно. В місті ж діяла лікарня та амбулаторія, засновані громадською організацією «Озе», яка незважаючи на те, що носила єврейський характер, надавала допомогу незважаючи на національність.
В лютому 1919 року було створено повітову раду освіти та відновило свою діяльність комерційне училище. В цей же час розпочалася активна робота Кременецької «Просвіти», яка діяла в якості неформальної організації.
Важливою та злободенною проблемою міста було забезпечення правопорядку. Звично основне завдання в цьому плані лежало на Кременецькій військовій міліції. Але в певні моменти, як правило в умовах наближення військових дій, вони не давали ради. У зв’язку з цим створювалися громадські комітети безпеки не неформальні правоохоронні підрозділи. В грудні 1918 року було створено Комітет державної безпеки з організації самооборони, так як в умовах діяльності різноманітних загонів, залишків «армії» періоду анти гетьманського повстання, ситуація в місті була досить напруженою. На початку січня у місті було створено загін самооборони у кількості вісімдесяти чоловік. Одночасно у місто ввійшли козаки армії УНР, що стабілізувало ситуацію. Нове загострення розпочалося після нальоту більшовиків на Кременець в другій декаді травня, коли, очевидно, певна категорія міщан та жителів навколишніх сіл, під виглядом більшовиків, вирішила зайнятися грабунками. 30 травня було прийняте рішення про організацію загону самоохорони в кількості п’ятдесяти чоловік з трьома під старшинами сотником Радзівілом на чолі. Це було останнє рішення, яке прийняла Кременецька міська дума цим складом. Новий калейдоскоп подій: більшовицька окупація та її заміна на довготривалу польську поставило наявні органи влади поза системою державної влади країн-окупантів.
Хотілося б звернути увагу на особливості діломовлення Кременецької міської думи у 1919 році. Мовою діломовлення залишилася російська, хоча окремі протоколи написані, на відміну від попереднього періоду, українською. Частим у написанні в офіційних документах є «суржик». На документах різного типу зустрічаються різні печатки: як залишені ще з періоду царської Росії, так і з тризубом. На гербових документах і далі красувалися двоголові орли Російської імперії.
далі буде ...
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.