Header Ads

Ґрунтовно про особливості кременецької децентралізації. Хто, з ким, проти кого?

Це досить об`ємна однак цікава стаття від видання «Реально». Людям, котрих цікавить доля міст і сіл, де вони живуть, - сподобається. Публікація свідомо не містить коментарів автора. Це думки людей, які відіграють вирішальну роль у тому: як через деякий час виглядатиме Кременець і прилеглі до нього села...

Тема децентралізації влади та об’єднання громад, яка за неповних два роки уже встигла добряче набриднути пересічним українцям і стала головним болем для представників органів місцевого самоврядування, не втрачає своєї актуальності й на порозі нового 2017 року. Швидше навпаки. Якщо Тернопільська область за показниками децентралізації випереджає усі решту, уже створивши 36 територіальних громад, то Кременецький район – третій за кількістю населення, наразі створив лише дві громади – Почаївську та Лопушненьску.
Яка тенденція спостерігається на Кременеччині у плані об’єднання громад? Хто, з ким і проти кого та чи налаштований об’єднуватися узагалі, принаймні в околицях Кременеця, і чи є у цьому сенс спробувала розібратися «Реально».

Кременець

Ще 10 жовтня цього року міський голова Кременця Олексій Ковальчук підписав розпорядження, котрим ініціював добровільне об’єднання територіальних громад. До дружніх обіймів майбутньої громади із центром у Кременці запросили приєднатися чотири сільські ради: Білокриницьку (с. Білокриниця, с.Андруга, с.Веселівка,с. Лішня), Великомлинівецьку (с. Великі Млинівці, с. Підлісці), Жолобівську (с. Жолоби) та Чугалівську (с.Чугалі, с.Бонівка, с.Зеблази). Проте, жодна із них наразі робити цього не поспішає. Чому? – питали у сільських голів. Та перед цим поцікавилися поглядом на ситуацію об’єднання громад навколо Кременця у міського голови. Заразом з’ясували: чи правда те, що Олексій Ковальчук, начебто, не зацікавлений в об’єднанні, бо не зацікавлений у майбутніх виборах, у разі якщо на них «дасть добро» ЦВК…
– Одразу скажу, що виборів не боюся. Одного разу я уже свідомо і добровільно йшов з посади міського голови, тож у будь-який момент можу йти на вибори. Мене це абсолютно не лякає, – відразу наголошує Олексій Ковальчук. – Стосовно об’єднання громад, то тут питання одразу потрібно ставити в економічну площину. Сільські ради розробляють власні перспективні плани розвитку, ми – також. До речі, гадаю, уже у лютому у нас буде генеральний план розвитку міста і ми будемо впроваджувати його в дію…
Мене як очільника міста турбує його доля. Особливості рельєфу Кременця наразі не дозволяють нам привести у місто інвестора, який міг би побудувати підприємство і створити робочі місця. Тож, звісно ми (як міська громада) зацікавлені в тому, щоб використати вільні земельні ділянки для забезпечення розвитку міста. Розвиток туризму та спортивної галузі – це добре, але в цілому питання життєдіяльності міста вони не вирішують.
– Питання об’єднання громад є досить суперечливим, – ділиться думками міський голова. – Держава, зробивши жест доброї волі, надала можливість громадам об’єднуватися добровільно. Це добре, це демократично. Але з іншого боку – час минає. Депутати Кременецької міської ради рішенням сесії дали згоду прийняти громади чотирьох сільських рад, чи ті з них, котрі погодяться. Подобається це комусь чи ні, але половина цих громад знаходиться на території міста. І, якщо зараз вирішувати питання меж міста, то вони мали б сягати об’їзної дороги. Ми будемо над цим працювати, навіть, якщо для цього доведеться робити непопулярні кроки, чи заходити у судові колізії.
На сьогодні міська рада подала руку до єднання. Проте наразі згоди не отримала від жодної сільської ради. Це їхнє бачення. Та є низка нюансів. Зокрема, сьогодні у дошкільних навчальних закладах Кременця займаються 50 діток із сусідніх сіл. Утримання однієї дитини на рік обходиться 13 тис. грн.. Податки йдуть у сільські ради, а платити за цих діток повинна моя громада. Тож ми підготували відповідні листи із проханням укласти угоди на фінансування відвідування дитсадків цими дітками. Йдеться про витрати, котрі забезпечує міська громада: опалення, харчування і т. д. Якщо нам не підуть на зустріч, то із 1 вересня наступного року жодної дитини із сільських рад у міські дитсадки приймати не будуть. У нас зараз катастрофічно не вистачає місць у дитсадках й для місцевих дітей…
Виняток робитимуть лише для дітей, батьки котрих працюють у Кременці, зазначив Олексій Ковальчук.
Окрему практику планує запровадити Кременецька міська рада й щодо пільгових перевезень. Як повідомив міський голова, із наступного року виключно мешканцям Кременця, які за законом мають право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, міська рада надаватиме грошову адресну допомогу. Адже, за словами Олексія Ковальчука, фактично неможливо з’ясувати: мешканці села чи міста користуються міським транспортом. Забезпечувати правом на безкоштовний проїзд сільських пільговиків, на думку міського голови, повинні уже сільські ради.

Білокриниця

Білокриницька сільська рада – одна із найбільших у районі і тих, які отримали запрошення на об’єднання із Кременецем. А згодом – звернення (про яке раніше говорив міський голова) від міської ради із проханням передбачити в сільському бюджеті субвенцію Кременецькому міському бюджету на галузь «Освіта» для забезпечення утримання дітей сільської місцевості у міських дошкільних навчальних закладах. Ціна питання – 182700 грн. на 2017 рік.
Та Білокриницька сільська рада має пояснення тому, чому малята цієї громади мають повне право відвідувати міські садочки.
– Заправка Wog розташована на землі Білокриницької сільської ради, проте від акцизу товару, який продають у крамниці заправки у сільський бюджет не надходить жодної копійки, – пояснила голова Білокриницької сільської ради Оксана Шевчук. – Великий базар (який з’їжджається щоп’ятниці) також є на нашій землі, податки надходять до бюджету міста Кременець. Це ж стосується ТОВ «Кременецьке Молоко», яке юридично зареєстроване у Кременці, а потужності виробництва знаходяться на території Білокриницької сільської ради. А це великі кошти, надто для сільського бюджету.
Тож, зваживши усі «за» і «проти», Білокриницька громада узяла в союзники Великомлинівецьку сільську раду, яка також, наче, не проти такого «шлюбу». Для об’єднання білокриничани уже пройшли усі попередні етапи: громадські обговорення та затвердили волю народу рішенням сесії.

Великі Млинівці

Своїм поглядом на об’єднання громад поділився із «Реально» один із найдосвідченіших сільських голів – голова Великомлинівецької сільської ради Олександр Галевич.
– У Кременці близько 22 тис. мешканців. Умовно кажучи, якщо на одну тисячу населення при об’єднанні громад буде передбачено одного депутата, то у Кременця їх буде 22, у Білокриниці – 3, а у Великих Млинівець – 2,5 і т. д. Разом із Сапановом, Чугалями та Жолобами наші сільські громади матимуть, грубо кажучи, 9 депутатів на противагу 22 кременецьким. І коли стане питання: де ремонтувати дорогу – у Андрузі чи Кременці, як ви гадаєте – котру оберуть? Це перша об’єктивна причина аби не об’єднуватися в одну громаду із Кременцем, – пояснив свою позицію Олександр Галевич. – Звичайно, береться до уваги й земельне питання. Якщо у наших сільських радах земля ще є, то у Кременці уже давно фактично немає жодної вільної ділянки. А місту потрібно розвиватися, і ми це розуміємо, – наголосив сільський голова.
– Децентралізація – єдина реформа, котра безпосередньо не торкається інтересів влади, тому її так активно впроваджують, – каже Олександр Галевич. – Маю визнати, що Великомлинівецька громада не надто налаштована на об’єднання, бо центр передбачається у Білокриниці, і люди побоюються, що це спричинить певні незручності. Тому ми пояснюємо людям, що у кожному селі у будь-якому випадку залишається староста, діловод та землевпорядник. Аби врахувати думку кожного мешканця сільської ради (котрий має право голосу) зараз ми робимо подвірний обхід. Люди отримують анкету, у якій є два питання: про об’єднання із Кременецькою міською радою, про об’єднання із Білокриницькою сільською радою, – підкреслив сільський голова.
Окрім цього Олександр Галевич зізнається, що можливо сільська громада і згодилася б на об’єднання з містом, за умови якби за нею залишили виключне право розпорядження землею…
– Стосовно переваг, якими громади спокушають до об’єднання, то вони не такі великі, як може здатися на перший погляд, – констатує Олександр Галевич. – Наприклад, до 2014 року у бюджет сільської ради надходило ПДФО. Зокрема Великомлинівецька сільська рада отримала 800 тис. цього податку. У 2015 році у нас його забрали, а тепер – повертають назад. Будь-яка реформа повинна бути підкріплена фінансово, інакше вона приречена на невдачу.

Сапанів

– У нас немає меж із Кременецем, тож таке об’єднання географічно нелогічне, – каже сільський голова Сапанова Іван Іванюк. – Оскільки ми отримали пропозицію об’єднання від Кременця і від Білокриниці, винесли це питання на розгляд сесії, проте рішення наразі не прийняли… Відверто кажучи, перш за все, варто було б створити основу для децентралізації, а потім наділяти повноваженнями на місцях.

Жолоби

– Наша громада отримала три пропозиції на об’єднання, – повідомив сільський голова Жолобів Руслан Голобородько, – від Кременецької міської ради, Чугалівської та Шпиколоської сільських рад. 22 грудня у нас відбулося засідання сесії сільської ради, на якій депутати не підтримали жодної пропозиції. Уже на початку нового року плануємо разом із звітом діяльності депутатів провести громадські слухання з приводу об’єднання громад.

Чугалі

– Наша, Чугалівська громада, як і решта, що оточують Кременець, отримала пропозицію об’єднатися із Кременецькою міською радою, – розповіла сільський голова Чугалів Раїса Ієрусалимець. – Ми провели анкетне опитування, яке засвідчило, що мешканці Чугалів не бажають приєднуватися до Кременця. Наші селяни налаштовані на створення власної громади із центром у Чугалях та приєднанням сіл Бонівка, Жолоби, Плоске, Шпиколоси та Вілія (Шумського району). Хоча остаточне рішення ще не прийняте.

«Не плутайте законодавчі норми і політику»

А тим часом, доки міська та сільські громади Кременеччини міркують: як з ким і коли об’єднуватися, з’ясовується одна цікава обставина. Хоча, очевидно, для Кременецької міської ради це не новина. Виявляється, міста обласного значення не можуть об’єднувати навколо себе громади, бо для них (міст обласного значення) цей процес у законодавстві не прописаний.
Аби точно з’ясувати: що узагалі відбувається у Кременці, і для чого міська рада ініціює об’єднання із навколишніми селами, якщо на сьогодні це неможливо навіть гіпотетично, ставлю конкретне питання політичному експерту, викладачу, керівнику програми практичної політики в Інституті Політичної Освіти Олександру Солонтаю. Якби зараз Кременецька міська рада розпочала процес об’єднання із чотирма сусідніми сільськими радами, то чи довели б його до логічного завершення? На що отримую конкретну і однозначну відповідь: ні, бо ЦВК цей процес заблокувало б. Допомогти розблокувати рішення ЦВК може лише Верховна Рада.
Та разом з тим, Олександр Солонтай каже, що такий самий процес розпочала й Чортківська міська рада (місто також обласного значення).
– Не плутайте законодавчі норми і політику, – пояснює експерт. – А політика така. Якщо місту обласного значення не ініціювати процеси об’єднання із сусідніми радами, то вони об’єднаються між собою, затиснуть його в кільце і ставитимуть йому низку вимог. Зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли маленькі громади залежні від перспектив міста. А уявіть, що може бути навпаки! Тож ініціювати об’єднання необхідно, хоча б для того, щоб долучитися до тиску на ЦВК (зараз ЦВК відмовляє містам обласного значення в об’єднанні з іншими громадами). І ще із однієї не менш важливої причини. Мало-хто знає, що в Україні також працює Закон «Про співпрацю громад», який був прийнятий значно раніше, ніж усі закони про децентралізацію. Він хороший тим, що дозволяє громадам об’єднуватися, не ліквідовуючись, не в одну спільну громаду, а в одну спільну роботу. На мою думку цей Закон недооцінений і недовиконаний, тому що усі поринули у процес злиття. Міста обласного значення ініціюючи об’єднання, мають можливість налагодити контакт із сусідніми громадами через Закон «Про співпрацю громад», що не призведе до виборів. У будь-якому випадку робота і Кременецької міської ради, і Чортківської не буде марною, бо вона загальмує процес об’єднання громад навколо цих міст, що останнім не вигідно, – підсумував Олександр Солонтай.
Олена ІЛИНИЧ
...

Новини партнерів

Loading...
На платформі Blogger.